Валекс-Iнвест | новини

До уваги учасників ринків фінансових послуг!

24 Жовтня 2019, 10:06
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у зв’язку з набранням чинності 19.10.2019 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» від 12.09.2019 №79-ІХ, положення якого вводиться в дію з 1 липня 2020 року, крім пунктів 6, 9, 11-14 цього розділу, які набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, повідомляє.

З 1 липня 2020 року Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є правонаступниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у здійсненні повноважень та виконанні функцій з державного регулювання та нагляду у сфері ринків фінансових послуг у межах повноважень, встановлених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

З 1 липня 2020 року Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є процесуальними правонаступниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у судах у межах повноважень, встановлених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

До 30 червня 2020 року повноваження та функції з державного регулювання та нагляду у сфері ринків фінансових послуг здійснюються Нацкомфінпослуг, як і процедури з реєстрації, внесення відомостей до реєстрів та баз даних і виключення відомостей з реєстрів, та ліцензування діяльності фінансових установ та юридичних осіб - суб'єктів господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/29337.html

Повідомлення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

25 Жовтня 2019, 15:14
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що розпорядження Нацкомфінпослуг від 30.05.2019 № 980 «Про затвердження Положення про обов'язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами фінансових установ, що отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання гарантій та поручительств» (далі — розпорядження) зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.10.2019 за № 1113/34084.

Розпорядження набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування.

Пунктом 4 розпорядження передбачено, що фінансові установи, які отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання гарантій та поручительств, мають привести свою діяльність у відповідність до вимог Положення про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами фінансових установ, що отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання гарантій та поручительств, затвердженого цим розпорядженням, протягом трьох місяців з дня набрання цим розпорядженням чинності.

Реалізація положень розпорядження дозволить забезпечити стабільність діяльності фінансових установ, що отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання гарантій та поручительств, запобігання можливим втратам капіталу та виконання зобов’язань перед клієнтами.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/29339.html

Нацкомфінпослуг посилює вимоги до розкриття інформації власниками небанківських фінустанов

19.09.2019
показавши/сховавши
Нацкомфінпослуг посилює вимоги до розкриття інформації при узгодженні набуття або збільшення істотної участі в небанківську фінансову установу. Про це агентству «Інтерфакс-Україна» повідомив член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

За його словами, приваблива регуляторне середовище та динамічний розвиток ринків небанківських фінансових послуг активно залучає як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Наприклад, за шість місяців 2019 року капітал небанківських фінансових установ з іноземним участю збільшився на 4,8% або на 447 млн грн. Станом на 30 червня 2019 року сукупний статутний капітал склав 9,7 млрд грн, З яких на фінансові компанії припадає 51,3%, на страхові компанії - 44,8%, на ломбарди - 3,4% і на адміністраторів недержавних пенсійних фондів - 0,5%.

На думку ОФУ, слід звернути увагу на наступну фразу О. Залєтова: «Новела полягатиме в підвищенні вимог до джерел походження коштів при узгодженні набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі, тобто дозволяє зробити обґрунтований висновок про наявність у заявника достатніх власних коштів для придбання або збільшення ним істотної участі в небанківській фінансовій установі, а також для надання їм у разі потреби додаткової фінансової підтримки такої фінустанови».

Крім того пропонується виключити процедуру погодження набуття або збільшення істотної участі в випадках, коли істотна участь у фінансовій установі купується або збільшується державою чи територіальною громадою в особі відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування, юридичними особами, в яких власником 100% статутного капіталу є держава Україна в особі Кабінету Міністрів, а також юридичними особами іноземної держави, які в силу міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою, надавати фінансування для реалізації інвестиційних проектів в державному і приватному секторах, які є пріоритетними для України.

Передбачено також порядок призначення довіреної особи, якій передається право брати участь в голосуванні, процедура інформування фінансовою установою власника істотного впливу про довірену особу, а також вимоги до такої особи.

На думку О. Залєтова, очікуваним результатом прийняття розпорядження Нацкомфінпослуг стане підвищення транспарентності ринків небанківських фінансових послуг і, як наслідок, забезпечення належного рівня надійності та конкуренції на цих ринках.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/nackomfinposlug-posilyuie-vimogi-do-rozkrittya-informaciyi-vlasnikami-nebankivskih

В НБУ обговорили Стратегію розвитку фінансового сектору до 2025 року

23.09.2019
показавши/сховавши


Національний банк України провів круглий стіл щодо обговорення Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року, до розробки якої він запропонував долучитись представникам небанківського фінансового ринку.

ОФУ також підготувала та надала свої пропозиції до Стратегії.

По-перше, ми пропонуємо стимулювати розвиток фінансово-кредитних механізмів фінансування будівництва житла та іпотечного кредитування. Для цього необхідно урегулювати питання щодо розширення джерел фінансування обʼєктів будівництва, що споруджуються в рамках ФФБ, за рахунок надання небанківським фінансовим установам-управителям права надавати цільові іпотечні кредити своїм довірителям шляхом перерахування на рахунок фонду відповідної суми власних коштів управителя

По друге, необхідно знизити кредитні ризики фінансових установ та позичальників. Для цього потрібно удосконалити законодавство в частині державного регулювання діяльності бюро кредитних історій. Зокрема, запровадити інститут кваліфікованих БКІ, до яких в обовʼязковому порядку повинні подавати на регулярній основі інформацію про позичальників усі фінансові установи, що укладають кредитні правочини.

Також необхідно запровадити «єдине вікно», за допомогою якого інформація про позичальників передаватиметься фінансовими установами одночасно до усіх кваліфікованих бюро кредитних історій в автоматичному режимі

Крім того, потрібно запровадити єдині законодавчі вимоги щодо структури та формату кредитних звітів, які надаються бюро кредитних історій

По-третє, держава повинна сприяти розвитку онлайн-сервісів з надання фінансових послуг. Це можна зробити, врегулювавши на законодавчому рівні питання щодо можливості проведення фінансовими установами електронної дистанційної верифікації та ідентифікації клієнтів за допомогою сучасних IT-технологій без фізичної присутності клієнта в офісі фінансової установи, а також запровадження для небанківських фінансових установ можливості перевірки належності банківського рахунку особі, яка звернулася за одержанням онлайн-кредиту.

Крім того, необхідно запровадити механізми контролю за правомірністю використання небанківськими фінансовими установами під час надання фінансових послуг, у тому числі і в інформаційно-телекомунікаційних системах, найменувань та торгових марок інших фінансових установ.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/v-nbu-obgovorili-strategiyu-rozvitku-finansovogo-sektoru-do-2025-roku

Гендиректор ОФУ В. Волковська прокоментувала прийняття ВР законопроекту про СПЛІТ

12.09.2019
показавши/сховавши
12 вересня Верховна Рада в другому читанні підтримала в цілому законопроект №1069-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг» (Спліт).

Генеральний директор Асоціації «Об'єднання фінансових установ» (ОФУ) Вікторія Волковська так прокоментувала рішення ВР:

«На щастя, це сама м'яка для ринку версія« Спліт» з тих, що до цього потрапляли в парламент. Національний банк зобов'язали здійснювати свої регуляторні функції в рамках законів про ліцензування, адміністративні послуги, а також засади державної регуляторної політики.

Наприклад, в законопроекті з'явилися підстави для анулювання ліцензії у фінансової установи, а також підстави для проведення позапланових перевірок. Тоді, як до цього, регулятори могли робити це на свій розсуд.

Крім того, Нацбанк буде зобов'язаний перед прийняттям будь-яких нормативно-правових актів публікувати їх для ознайомлення, реєструвати і т. д. Іншими словами, новоспечений регулятор не зможе проявляти повне свавілля, як передбачав базовий проект 2413а.

Закон також зобов'язує НБУ створити в своїй структурі окремий профільний комітет, який буде вести роботу з небанківськими фінустановами.

У той же час, зазначу, що більшість учасників ринку небанківських послуг виступало проти законопроекту №1069-2 і підтримувало альтернативний проект закону №1069-1, який пропонував створення «мегарегулятора» шляхом злиття двох комісій - НКЦПФР і Нацкомфінпослуг в єдиний орган регулювання та нагляду . Основний аргумент на користь альтернативного законопроекту був такий, що підходи до регулювання профдіяльності на обох ринках схожі, на відміну від підходів до регулювання НБУ.

Передача ж функцій Нацкомфінпослуг Нацбанку нічого доброго не обіцяє ні ринку, ні кінцевим споживачам. По-перше, це може привести до укрупнення ринку, а значить численних втрат робочих місць (зараз на небанківському ринку працює понад 73 тис. чоловік) і зменшення податкових надходжень (в 2018 р. небанківські фінустанови сплатили 5,5 млрд грн податку на прибуток) . По-друге, слідом за скороченням обсягів ринку може подорожчати вартість фінпослуг, що, безумовно, викличе невдоволення 20 млн споживачів цього ринку.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/gendirektor-ofu-v-volkovska-prokomentuvala-priynyattya-vr-zakonoproektu-pro-split

Інформаційне повідомлення щодо укладання договорів перестрахування з ПрАТ «Експортно-кредитне агентство»

16 Вересня 2019, 16:16
показавши/сховавши
У зв´язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 772 «Про затвердження Правил провадження діяльності приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство» із страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій» (далі - постанова) Нацкомфінпослуг повідомляє учасників страхового ринку про таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» для стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження Кабінет Міністрів України створює Експортно-кредитне агенство (далі – ЕКА), що на добровільних засадах здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту, а також бере участь у реалізації програми часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.

ЕКА, відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту», провадить діяльність відповідно до статуту, правил здійснення діяльності зі страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування, надання гарантій, затверджених Кабінетом Міністрів України, внутрішніх нормативних актів ЕКА.

Діяльність ЕКА зі страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій здійснюється відповідно до правил, затверджених Кабінетом Міністрів України, якими визначаються, зокрема, вимоги до правил страхуваня, включаючи вимоги до сторін договору страхування, об´єктів страхування, страхових сум, страхових премій, страхових тарифів, страхових ризиків, страхових випадків, порядку укладання і виконання договорів страхування.

Абзацом другим пункту 11 Правил провадження діяльності приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство» із страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій, визначено, що за договорами перестрахування ЕКА страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх зобов´язань перед страхувальником.

В той же час, частиною першою статті 12 Закону України «Про страхування» (далі - Закон) встановлено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов´язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Вимоги до страховиків, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, встановлені частиною першою статті 2 Закону, відповідно до якої страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України є фінансові установи, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

В той же час, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» ЕКА має особливий статус та його діяльність щодо страхування, перестрахування та надання гарантій не потребує ліцензування. На діяльність ЕКА не поширюються положення законів України "Про страхування" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Враховуючи вищезазначене, звертаємо увагу учасників страхового ринку на необхідність керуватись вимогами чинного законодавства при здійсненні операцій з перестрахування.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28968.html

Керівництво з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів

17 Вересня 2019, 09:08
показавши/сховавши
Нацкомфінпослуг, з метою практичного застосування Рекомендацій (FATF) для країн та компетентних органів влади, а також для постачальників послуг з переказу віртуальних активів та інших підзвітних суб’єктів, повідомляє, що в рубриці Діяльність Нацкомфінпослуг/Фінансовий моніторинг/FATF,MONEYVAL/ Рекомендації FATF в посиланні Керівництво з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів розміщено інформацію про розроблення та оприлюднення Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF) Керівництва з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів.

Також з Керівництвом з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів можна ознайомитись на офіційному веб-сайті - Держфінмоніторингу в розділі «Організація фінансового моніторингу»/«Рекомендації міжнародних організацій» - Керівництво з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28974.html

Шановні суб’єкти первинного фінансового моніторингу, звертаємо вашу увагу!

4 Вересня 2019, 11:16
показавши/сховавши
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі подавати (оформлювати, засвідчувати) у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, на запит цього суб’єкта державного фінансового моніторингу достовірну інформацію, документи, копії документів або витяги з документів, необхідних для виконання відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу функцій з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, здійснення контролю за виконанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу рішень суб’єктів державного фінансового моніторингу про застосування санкцій, письмових вимог.

Документи без адресної частини (плани, звіти, довідки, акти тощо) та документи, що підлягають поверненню, електронні носії інформації надсилаються із супровідним листом, що передбачено абзацом четвертим пункту 10 глави 1 розділу ІІ

Ураховуючи викладене, суб’єкт первинного фінансового моніторингу подає до Нацкомфінпослуг документи та/або їх копії на запит разом із супровідним листом.

У надсиланні до Нацкомфінпослуг будь-яких інших документів щодо здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу своїх обов’язків із проведення фінансового моніторингу, подання яких не передбачено законодавством, немає необхідності.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28864.html

До уваги учасників ринків фінансових послуг! Повідомлення про набрання чинності нормативно-правового акта

4 Вересня 2019, 14:02
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє про набрання чинності 03.09.2019 розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.07.2019 № 1280 «Про внесення змін до Положення про обов’язкові критерії та фінансові нормативи, а також вимоги, що обмежують ризики в діяльності фінансових компаній - управителів при здійсненні діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.2019 за № 867/33838 (далі — розпорядження).

Розпорядженням вносяться зміни до Положення про обов’язкові критерії та фінансові нормативи, а також вимоги, що обмежують ризики в діяльності фінансових компаній - управителів при здійсненні діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 08.08.2017 № 3386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1311/31179 (далі — Положення) в частині:

ведення фінансовими компаніями - управителями журналу розрахунків нормативу платоспроможності та нормативу поточної ліквідності, а саме виключно в електронній формі та надання вищевказаної інформації на вимогу державних органів;

встановлення норми щодо приведення управителем своєї діяльності у відповідність із вимогами Положення у зв'язку з набранням законної сили відповідним рішенням суду, у разі передання йому в управління фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю.

Розпорядженням передбачено, що норматив платоспроможності та норматив поточної ліквідності мають розраховуватися фінансовою установою станом на кожний останній день місяця, про що робиться запис у спеціальному журналі розрахунків, який ведеться виключно в електронній формі. Така фінансова установа зобов'язана надавати вищевказану інформацію на вимогу державних органів.

акож розпорядженням доповнено розділ І Положення новим пунктом, яким передбачено, що у разі передачі новому управителю в управління фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю за відповідним рішенням суду, що прийняте за зверненням довірителів фонду фінансування будівництва, власників сертифікатів фонду операцій з нерухомістю або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв'язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги і набрало законної сили, такий управитель зобов’язаний привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Положення протягом року з дати набрання законної сили такого рішення.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28898.html

Повідомлення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

10 Вересня 2019, 17:09
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що розпорядження Нацкомфінпослуг від 23 липня 2019 року № 1386 “Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04 лютого 2014 року № 292” зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2019 за № 911/33882.

Розпорядження Нацкомфінпослуг від 04 лютого 2014 року № 292 “Про затвердження Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів стосовно майна державних підприємств, які належать до сфери управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг”, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 333/25110, було розроблено на виконання частини третьої статті 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI “Про внесення змін до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”), який передбачав порядок продажу майна боржника у справах про банкрутство.

Проте, Кодексом України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року, змінено порядок продажу майна боржника у справах про банкрутство та визначено, що Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, втрачає чинність з дня введення Кодексу в дію.

Розпорядження розроблено з метою приведення нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг у відповідність із Кодексом України з процедур банкрутства шляхом визнання розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04 лютого 2014 року № 292 “Про затвердження Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів стосовно майна державних підприємств, які належать до сфери управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 333/25110, таким, що втратило чинність.

Розпорядження набирає чинності з дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, але не раніше дня офіційного опублікування цього розпорядження.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28958.html

Представники фінринку звернулася до влади стосовно впровадження системи фінзвітності XBRL

11.09.2019
показавши/сховавши
Група представників фінансового ринку звернулася до органів влади стосовно впровадження Системи фінансової звітності в форматі XBRL.

Законом про бухоблік передбачено, що фінансова звітність за міжнародними стандартами складається на підставі таксономії в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, який формує і реалізовує державну політику в сфері бухобліку. Відповідно до Постанови КМУ № 547від 11 липня 2018 р., операційне управління центром збору фінансової звітності здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР), яка, в свою чергу, повинна забезпечити доступ до фінансової звітності іншим органам, а також користувачам.

У травні 2019 р. НКЦПФР повідомила на своєму сайті про початок функціонування СФО в форматі XBRL, визначивши дату запуску 18 червня 2019 р. Однак, ні програмний комплекс, ні спеціалізований вебсайт (frs.gov.ua) з базовою інформацією для користувачів МСФЗ не запрацювали.

Учасники пілотного тестування iXBRL зіткнулися з великою кількістю недоробок. Зокрема, формат дати не враховує національні налаштування, порушує роботу іншого встановленого програмного забезпечення на комп'ютері. Крім того, відсутні інструктивні матеріали, опис вимог до обсягу інформації, опис обов'язкової інформації, виникають питання стосовно автоматизації заповнення і надійності валідації iXBRL документа. Але найсумніше - це повернення в застарілий, призабутий Excel.

XBRL є стандартом, який використовують багато країн, але наявні в українській версії помилки і недоробки при впровадженні у нас приведуть до розкриття викривлених і недостовірних даних.

Ми вважаємо, що ДО запуску СФО в форматі XBRL необхідно: налагодити надійну автоматизацію системи, перевірки та затвердження на XBRL документа; підготувати фахівців; організувати навчальні заходи та інформаційну підтримку. Потрібен час і для технологічної адаптація з підготовки звітності в єдиному електронному форматі. Адже амбітні плани по реалізації проекту повинні враховувати ризики компаній, пов'язані з можливостями реалізації нових вимог до складання та подання фінансової звітності.

Ми вважаємо, що введення єдиного електронного формату необхідно як мінімум відкласти до тих пір, поки продукт не буде доопрацьовано і адаптовано до програмного забезпечення, що використовується в Україні. А для того, щоб не поставити під загрозу процес його впровадження і якість фінансової звітності - здійснювати його впровадження поетапно і поступово.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/predstavniki-finrinku-zvernulasya-do-vladi-stosovno-vprovadzhennya-sistemi-finzvitnosti

СПФМ повинні переглянути форми ФМ №1 з метою визначення актуального коду

27.08.2019
показавши/сховавши
До уваги для суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо заповнення інформації, передбаченої формою ФМ № 1

Відповідно до інформації, наданої Держфінмоніторингом, станом на 1 липня 2019 р. на обліку в Держфінмоніторингу перебуває значна кількість суб'єктів первинного фінансового моніторингу за кодом видів діяльності 3000 «Небанківська фінансова установа»

Нацкомфінпослуг звертає увагу, що код діяльності 3000 «Небанківська фінансова установа» був визначений додатком 5 до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 26 серпня 2010 № 148, яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства фінансів від 26 квітня 2013 № 496 «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та інструкції щодо їх заповнення».

Під час надання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації Держфінмоніторингу згідно з відповідними формами необхідно користуватися відповідними довідниками, у тому числі Довідником кодів видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу (K_DFM05), що міститься в додатку 5 до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 29 січня 2016 р. № 24, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 лютого 2016 р. за № 241/28371.

Ураховуючи викладене, СПФМ необхідно переглянути форми ФМ № 1, які були подані для постановки на облік у Держфінмоніторингу з метою визначення актуального коду, передбаченого наказом Міністерства фінансів № 24, та подати до Держфінмоніторингу виправлену інформацію, про що поінформувати Нацкомфінпослуг.

Небанківські фінансові установи

3110 Страховик, перестраховик

3120 Страховий (перестраховий) брокер

3210 Платіжна організація

3230 Учасник чи член платіжних систем

3310 Ломбард

3410 Кредитна спілка

3510 Товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами

3610 Довірче товариство

3710 Адміністратор недержавного пенсійного фонду (діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів)

3810 Установа, що надає послуги фінансового лізингу

3910 Небанківські фінансові установи, що надають фінансові послуги з обміну валют

3920 Установи, що надають послуги з факторингу

3930 Інша кредитна установа

3980 Фінансова компанія

Джерело: https://afi.org.ua/articles/spfm-povinni-pereglyanuti-formi-fm-no1-z-metoyu-viznachennya-aktualnogo-kodu

Повідомлення щодо переліку та форми документів, що підлягають поданню до Нацкомфінпослуг, для отримання ліцензії

27.08.2019
показавши/сховавши
29.07.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 427 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)».

Зазначеною постановою змінено пункт 18 Ліцензійних умов, зокрема, в частині переліку та форми документів, що підлягають поданню до Нацкомфінпослуг, для отримання ліцензії.

Особливу увагу здобувачів ліцензії звертаємо на те, що абзац другий пункту 18 Ліцензійних умов викладено в новій редакції: «фінансова звітність, складена відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та міжнародних стандартів фінансової звітності, станом на останній день кварталу, що передує даті прийняття органом ліцензування відповідної заяви, щодо достовірності та повноти якої аудитором або аудиторською фірмою, які відповідають вимогам, установленим законодавством, висловлено немодифіковану думку або модифіковану думку із застереженням у аудиторському звіті, оформленому відповідно до законодавства та міжнародних стандартів аудиту. Якщо здобувач ліцензії був внесений до Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, що веде Нацкомфінпослуг, у тому звітному кварталі, в якому такий здобувач подає заяву про отримання ліцензії, подається фінансова звітність у порядку, зазначеному в цьому абзаці, станом на будь-яку дату такого звітного кварталу».

Враховуючи зазначене, належним виконанням абзацу другого пункту 18 Ліцензійних умов є подання до Нацкомфінпослуг здобувачем ліцензії у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії, повного комплекту фінансової звітності та аудиторського звіту, складеного за результатами проведення аудиту відповідно до вимог МСА 700, що підтверджує достовірність та повноту як проміжної, так і річної фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 10 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО1) та пункту 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 34 (МСБО 34), повний комплект фінансової звітності включає:

а) звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

б) звіт про сукупні доходи за період;

в) звіт про зміни у власному капіталі за період;

г) звіт про рух грошових коштів за період;

ґ) примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;

д) звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду, коли суб'єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Типовими недоліками документів для отримання ліцензії поданих здобувачами ліцензії з 01.08.2019 є:

      ●подання документів не за формою, встановленою Ліцензійними умовами (зі змінами від 29.07.2019);
      ●подання звіту аудитора, що не відповідає пункту 18 Ліцензійних умов.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28722.html

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ДО 2025 РОКУ

27.08.2019
показавши/сховавши

Фінансові регулятори запрошують долучитися до публічного обговорення Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року



Національний банк разом з іншими підписантами Меморандуму про взаєморозуміння і співробітництво з питань підготовки та впровадження Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року запрошує учасників фінансових ринків, експертів та міжнародних партнерів нашої держави доєднатися до обговорення основних напрямів цього програмного документа.

Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов’язаннями України.

У процесі розробки проекту Стратегії міжвідомча робоча група у складі представників Національного банку, Секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначила такі пріоритетні напрямки розвитку фінансового сектору:

● зміцнення фінансової стабільності;
● сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки;
● розвиток фінансових ринків;
● розширення фінансової інклюзії;
● впровадження інновацій у фінансовому секторі.

За кожним із зазначених напрямків зараз визначаються стратегічні цілі, на які будуть спрямовуватися зусилля регуляторів фінансових ринків, а також кількісні та якісні індикатори, що свідчитимуть про досягнення цих цілей. Широке залучення до цієї професійної дискусії учасників фінансових ринків і експертної аудиторії сприятиме розробці якомога якіснішої Стратегії, що закладе фундамент для сталого та інклюзивного розвитку економіки України і підвищення добробуту усіх громадян.

"Пройшовши непростий шлях реформування банківського сектору у 2014-2019 рр., створивши необхідні передумови для переходу до стадії стійкого розвитку фінансового сектору, разом з іншими регуляторами ми працюємо над підготовкою нового стратегічного документу на наступні п’ять років. Разом з іншими регуляторами ми прагнемо бути транспарентними і зрозумілими для усіх наших стейкхолдерів і сьогодні розпочинаємо відкритий діалог щодо майбутнього фінансового сектору", – наголосив Голова Національного банку Яків Смолій.

"Більше 200 представників різних державних інституцій об'єднала робота над Стратегією. Ми розділилися на 5 команд, кожна з яких напрацьовувала рішення і KPI за поставленими цілями. Сьогодні ми всі разом готові почати публічний діалог для консолідації пропозицій і напрацювань. На сайті НБУ відкрито сторінку Стратегіїї-2025 , яка на період дискусії стане як каналом комунікацій з експертами, так і майданчиком для організації комунікаційної роботи над Стратегією", - сказав директор департаменту стратегії та реформування Сергій Карпенко.

Зокрема, сьогодні розпочато збір пропозицій та зауважень до бачення майбутнього фінансового сектору України у 2025 році, цілей Стратегії, індикаторів їхнього виконання, а також необхідних заходів і дій для їхнього досягнення. Пропозиції збиратимуться та оброблятимуться через веб-сторінку Стратегії на офіційному сайті Національного банку до 30 вересня включно.

До кінця вересня також буде проведено серію круглих столів за участі експертів, учасників фінансових ринків, представників IT-сектору, міжнародних організацій, а також державних органів України.

Підготовка проекту стратегічного документу після збору та опрацювання усіх пропозицій і затвердження Стратегії очікується до кінця поточного року.

Довідково:

У травні 2019 року регулятори фінансового ринку підписали Меморандум з метою спільної розробки п’ятирічної стратегії розвитку фінансового сектору. Для досягнення цієї мети була створена міжвідомча робоча група. Керівниками регуляторів узгоджено створення керівного комітету реформи, який контролюватиме виконання відповідними відомствами проектів, передбачених Стратегією. Крім того, фінансові регулятори домовилися проводити спільні публічні заходи для проведення роз’яснювальної роботи та інформування громадськості про перебіг реформи.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini-do-2025-roku

НБУ оновить системи законодавчого регулювання ринку платежів та переказу коштів

10.07.2019
показавши/сховавши
Національний банк розпочинає масштабну роботу із фундаментального оновлення системи законодавчого регулювання українського ринку платежів та переказу коштів. Про це повідомляється на сайті регулятора.

Упродовж наступних кількох місяців Національний банк планує провести для учасників ринку та зацікавлених сторін серію зустрічей, щоб ознайомити з концептуальним бачення майбутнього регулювання платіжного ринку. Результатом цих зустрічей з усіма зацікавленими сторонами має стати спільна робота над пропозиціями щодо норм майбутнього законодавчого регулювання.

Регулятор має намір гармонізувати з європейським національне платіжне законодавство відповідно до вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, йдеться про старт процесу імплементації норм європейської директиви PSD2 (щодо Open Banking) у національному законодавстві, що посилить конкуренцію на фінансовому ринку та сприятиме інноваційному розвитку вітчизняного платіжного ринку.

Робота відбуватиметься із залученням зовнішньої юридичної експертизи за технічної підтримки іноземних донорів.

Зокрема, Національний банк планує:

● запровадити низку нових платіжних послуг (фінансових та нефінансових). Замість однієї послуги з переказу коштів, що існує сьогодні, з’явиться вісім нових, зокрема шість фінансових (внесення коштів на платіжний рахунок, зняття/списання коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку за рахунок кредиту, емісія/еквайринг, грошові перекази) та дві нефінансові (послуга ініціювання платежу та послуга надання консолідованої інформації за платіжним рахунком);

● трансформувати суб’єктів переказу коштів та змінити ролі платіжних систем, зокрема скасувати необхідність створення або членства у платіжній системі для надання платіжних послуг (послуг з переказу коштів). Крім постачальників платіжних послуг, на ринку мають з’явитися нові постачальники інформаційних послуг – ініціювання платежу (PISP) та надання консолідованої інформації за платіжним рахунком (AISP);

● категоризувати постачальників платіжних послуг – зокрема, платіжні послуги зможуть надавати банки, платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори, державні установи тощо. Також з’являться постачальники обмежених платіжних послуг, наприклад, телеком та інтернет-оператори, соціальні проекти тощо;

● запровадити відкритий банкінг (безпечний онлайн-доступ до коштів та даних на клієнтських рахунках для окремих категорій постачальників, що надають послуги ініціювання платежу та надання консолідованої інформації за рахунками);

● створити нові правила ліцензування і реєстрації небанківських установ, які надаватимуть платіжні послуги, а також нагляду за ними. Так, йдеться про скасування необхідності попереднього набуття статусу фінансової установи перед зверненням до Національного банку для отримання ліцензії: статус фінансової установи надаватиметься одночасно із видачою ліцензії. Ліцензія на надання платіжних послуг видаватиметься у електронній формі, також у електронній формі відбуватиметься звітність та взаємодія між учасниками ринку. Реєстрація здійснюватиметься через включення інформації до Єдиного реєстру постачальників платіжних послуг та послуг платіжної інфраструктури;

● створити нове регулювання у сегменті електронних грошей щодо суб’єктності їхніх емітентів та забезпечення операцій з їхнього обігу, а також надання права небанківським фінансовим установам на емісію та еквайринг платіжних карток, випуск електронних грошей, відкриття платіжних рахунків (для цілей платежів та розрахунків);

● упровадити платіжні рахунки разом із процедурою убезпечення коштів користувачів платіжних послуг на таких рахунках, а також посилення вимог до захисту платіжних послуг, зокрема встановлення вимог щодо посиленої клієнтської автентифікації та безпечної віддаленої взаємодії;

● підвищити захист прав користувачів платіжних послуг через установлення чітких вимог до постачальників щодо їх обов’язків, запровадження лімітів відповідальності за неавторизованими операціями та інше;

● визначити роль НБУ як регулятора ринку платіжних послуг, наділеного правом контролювати надання платіжних послуг, організовувати роботу зі зверненнями користувачів послуг, а також правом здійснювати регулювання рівня ставки міжбанківської комісії за картковими платіжними операціями тощо).

Як зазначив заступник Голови Національного банку Сергій Холод, здійснення таких кроків сприятиме осучасненню державного регулювання у платіжній галузі та надасть позитивний імпульс розвитку інноваційних бізнес-рішень на ринку платіжних послуг.

"Це створить єдині прозорі правила для банківських та небанківських гравців, підвищить конкуренцію за клієнта і, як наслідок, якість платіжних послуг, а також запровадить новий рівень захисту їх користувачів", – наголосив він.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/nbu-onovit-sistemi-zakonodavchogo-regulyuvannya-rinku-platezhiv-ta-perekazu-koshtiv

Нацкомфінпослуг нагадує про можливості електронної взаємодії з регулятором

29.05.2019
показавши/сховавши
З метою спрощення процедури отримання адмiнiстративних по слуг від Нацкомфінпослуг учасники небанківського фінансового ринку можуть скористатися єдиним порталом електронних cepвiciв юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприемцiв та громадських формувань.

Про це йдеться у листі Нацкомфінпослуг, який отримало Об’єднання фінансових установ. Регулятор також відмічає, що використання порталу електронних сервісів значно спрощує процедуру отримання адміністративних послуг.

Завантажити лист 1

Також повідомляємо членів ОФУ про можливість подання документів до Нацкомфінпослуг через сервіс «Електронна канцелярія».

Завантажити лист 2

Джерело: https://afi.org.ua/articles/nackomfinposlug-nagaduie-pro-mozhlivosti-elektronnoyi-vzaiemodiyi-z-regulyatorom

В червні почне функціонувати Система фінансової звітності (СФЗ) у форматі XBRL

28.05.2019
показавши/сховавши
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку інформує про початок функціонування Системи фінансової звітності (СФЗ) у форматі XBRL, запускаючи 18 червня відповідний програмний комплекс та спеціалізований веб сайт frs.gov.ua, на якому буде розміщено базову інформацію для користувачів СФЗ.

НКЦПФР повідомляє підприємства, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, про необхідність реєстрації в СФЗ та закликає суб’єктів звітування вже сьогодні розпочати підготовку до розкриття інформації у новому форматі для уникнення можливих помилок після того, як формат XBRL стане обов’язковим для подання річної фінансової звітності, починаючи з 1 cічня 2020 року.

Наразі НКЦПФР накопичує необхідну для реєстрації суб’єктів звітування у СФЗ інформацію для запуску програмного забезпечення та наголошує на необхідності всім користувачам системи у термін до 7 червня 2019 року надати інформацію для створення облікових записів у вигляді електронного документа, склад та форма якого повинні відповідати Специфікації електронної форми XML інформації про користувачів, уповноважених забезпечувати подання звітності Підприємства.

Деталі щодо інформації, яка необхідна для створення облікових записів користувачів в СФЗ, та способів її подання доступні за посиланням: https://www.nssmc.gov.ua/documents/tech_ifrs_initform.

За словами члена НКЦПФР Олександра Панченка, «це ще один крок до впровадження в Україні міжнародних стандартів. Основними перевагами Системи фінансової звітності є можливість доступу усіх зацікавлених користувачів до уніфікованої, достовірної та якісної фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами. Український бізнес, зокрема, стане більш відкритим та зрозумілим потенційним інвесторам. Аналітики світових інвестиційних компаній, міжнародні експерти зможуть робити більш обґрунтовані та точні аналізи поточної ситуації й прогнози розвитку як окремих українських компаній, так і національної економіки загалом».

Довідка

Запровадження Системи фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі визначена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами).

НКЦПФР здійснює операційне управління центром збору фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі та забезпечуватиме доступ органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої фінансової звітності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.18 № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».

Розробку та інтеграцію програмного забезпечення для системи фінансової звітності здійснює спеціалізована компанія VIZOR (Ірландія) в рамках технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку USAID.

До суб’єктів, які зобов’язані розкривати фінансову звітність в форматі XBRL, відносяться підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а також підприємства, які самостійно визначили доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності.

Система фінансової звітності в електронному вигляді спростить ведення бізнесу для українських компаній. Вони будуть подавати обов’язкову фінансову звітність за принципом «єдиного вікна»: в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Міністерство фінансів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг). Раніше фінансова звітність подавалась кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізнялись один від одного.

XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language – «розширювана мова ділової звітності») – відкритий стандарт обміну бізнес-інформацією. У західних країнах він є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ і GAAP США в електронному вигляді. XBRL широко використовується в багатьох країнах регуляторами ринків цінних паперів, банківськими регуляторами, податковими органами, а також національними статистичними агентствами. На даний час XBRL офіційно рекомендований до використання і підтримується Радою з МСФЗ для електронного складання звітності за стандартами МСФЗ. Основні переваги XBRL: автоматичне введення даних без повторної трансформації; швидкість і автоматичне складання звіту, в тому числі консолідованого; швидкий, ефективний і надійний аналіз і порівняння даних; відстеження даних, скорочення часу ухвалення рішень; збільшення ефективності та економія в процесах нагляду, тощо.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/v-chervni-pochne-funkcionuvati-sistema-finansovoyi-zvitnosti-sfz-u-formati-xbrl

До уваги учасників ринків фінансових послуг! Повідомлення про прийняття нормативно-правового акта

01.04.2019
показавши/сховавши
27.03.2019 на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 2.1 Правил дорожнього руху», головним розробником якої є Нацкомфінпослуг.

Завдяки прийнятому Урядом рішенню власники наземних транспортних засобів під час здійснення відповідними підрозділами Національної поліції України контролю за наявністю договорів ОСЦПВ отримають можливість підтвердити наявність внутрішнього електронного договору в електронній або паперовій формі, а також відомостями в єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Врегулювання зазначеного питання було вкрай актуальним для Нацкомфінпослуг, оскільки через рік після запровадження електронного договору ОСЦПВ в Україні вже 7 % договорів укладається в електронному вигляді (станом на 01.03.2019 страховики-члени МТСБУ уклали понад 230000 електронних договорів ОСЦПВ). Загальна сума премій за такими договорами становить 165,3 млн. грн.

Впровадження механізму контролю за наявністю договорів ОСЦПВ за допомогою відомостей єдиної централізованої бази даних МТСБУ є реалізацією положень Закону України «Про електронну комерцію» у галузі страхування та наступним кроком впровадження Нацкомфінпослуг електронних цифрових сервісів у галузі страхування.

Прийняття постанови забезпечить підвищення рівня безпеки дорожнього руху та сприятиме підвищенню рівня довіри до страховиків, які здійснюють обов´язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/27517.html

Повідомлення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

20.03.2019
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що розпорядження Нацкомфінпослуг від 06.12.2018 № 2131 “Про затвердження Змін до Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ” зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.02.2019 за № 178/33149.

Розпорядження було розроблено з метою приведення у відповідність до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, Закону України “Про освіту”, Закону України “Про вищу освіту”, Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 913, щодо удосконалення деяких положень в частині вимог до керівників та головних бухгалтерів.
Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/27362.html

До уваги учасників ринків фінансових послуг! Повідомлення про затвердження розпорядження

04.03.2019
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що на засіданні Нацкомфінпослуг 26.02.2019 було затверджене розпорядження Нацкомфінпослуг № 257 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо інформації, яка стосується аудиту за 2018 рік суб’єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг» (далі – розпорядження).

Розпорядження розроблено відповідно до пунктів 8 та 18 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 14 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070 та з метою вдосконалення якості складання аудиторських звітів, що подаються до Нацкомфінпослуг, за результатами аудиту щодо фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності суб’єктів господарювання.
Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/27282.html

Щодо особливостей введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції»

21.02.2019
показавши/сховавши
07 лютого 2019 року введено в дію Закон України «Про валюту і валютні операції», положеннями якого забезпечено перехід до нової моделі валютного регулювання, яка передбачає вільне проведення валютних операцій на території України та вільний рух валютних коштів під час здійснення цих операцій між резидентами і нерезидентами.

Національним банком України прийнято відповідні нормативно-правові акти, які з 07 лютого 2019 року є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України «Про валюту і валютні операції».

За результатами співпраці між Нацкомфінпослуг і Національним банком України з метою спрощення реєстраційних та дозвільних процедур на ринку страхування постановою Національного банку України від 05.02.2019 № 31 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України» було визнано таким, що втратило чинність, Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затверджене постановою Правління Національного банку України від 11.04.2000 № 135 (далі – Положення).

Постанова НБУ № 31 набрала чинність з дня введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» – 07 лютого 2019 року.

Нововведення валютного регулювання, що стосуються операцій, пов’язаних з виконанням зобов’язань за фінансовими аграрними розписками, лізингом, факторингом, операціями страхування/перестрахування, договорами оренди, найму, визначені Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5.

Зокрема постановою НБУ № 5 визначено умови, порядок, особливості здійснення валютних операцій у страховій діяльності, а саме:

суттєво скорочено перелік документів під час здійснення купівлі іноземної валюти/переказах на користь нерезидентів для здійснення розрахунків за операціями у сфері страхування за договорами страхування (перестрахування) та виключено вимогу щодо подання до банків будь-яких документів, зареєстрованих та/або засвідчених Нацкомфінпослуг;

дозволено страховикам, що мають ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, здійснювати купівлю іноземної валюти на валютному ринку України з метою виконання зобов’язань за договорами страхування життя.

При цьому слід враховувати положення постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 9 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» щодо забезпечення наявності мінімального власного капіталу у сумі 300 мільйонів гривень, у разі отримання ліцензії для здійснення розрахунків в іноземній валюті на території України за договорами страхування життя.

З детальною інформацією щодо положень постанов № 5 та № 9 можна ознайомитися в розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів Національного банку України», а також за посиланнями:


Нацкомфінпослуг ведеться робота щодо приведення Порядку реєстрації договорів перестрахування та надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування з страховиками (перестраховиками) нерезидентами» (розпорядження Нацкомфінпослуг від 15.09.2015 № 2201) у відповідність із Положенням та визнання таким, що втратив чинність, Порядку засвідчення довідок для проведення розрахунків за договорами страхування та перестрахування з нерезидентами, дія яких поширюється на іноземну територію (розпорядження Нацкомфінпослуг від 15.09.2015 № 2200).

Оскільки Положення визнано таким, що втратило чинність, але відповідних змін до нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг не прийнято, страховики повинні дотримуватись процедур, передбачених зазначеними вище нормативно-правовими актами, до внесення відповідних змін.

Додатково інформуємо, що співпраця Нацкомфінпослуг із Національним банком України стосовно вдосконалення нормативно-правових актів у сфері застосування іноземної валюти на ринку фінансових послуг буде продовжена.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/27195.html

Фінкомпанії мають право залучати представників ДРС для участі у перевірках Нацкомфінпослуг

18.02.2019
показавши/сховавши
Можливість залучення представників Державної регуляторної служби до участі у перевірках, що здійснюються іншими державними органами, передбачена статтею 91 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а відповідний механізм участі ДРС у таких перевірках встановлений Порядком, що затверджений постановою Кабміну № 388 від 24 травня 2017 року.

Порядком, зокрема, передбачено, що ДРС бере участь у перевірках, що проводять інші державні органи, з метою виявлення та попередження порушень вимог законодавства з боку таких органів під час проведення перевірок, а також для вжиття заходів реагування за фактами виявлення таких порушень.

Іншими словами представник ДРС приймає участь у перевірці для того, щоб проконтролювати чи дотримується певний державний орган вимог законодавства під час її проведення.

При цьому ініціативу залучити до перевірки представника ДРС має виявити сам суб’єкт господарювання (у нашому випадку – фінансова компанія). Для цього фінансова компанія повинна направити звернення до ДРС з обґрунтуванням такої участі. В обґрунтуванні обов’язково потрібно зробити посилання на документи, які свідчать про порушення вимог законодавства контролюючим органом. Насамперед йдеться про ті вимоги, які встановлені Законом про нагляд.

Зверніть увагу, якщо такого обґрунтування не буде або суб’єкт господарювання не зазначить в ньому посилання на вищевказані документи ДРС відмовиться від участі у перевірці. Також відмова буде надана, якщо звернення надійде до ДРС після початку перевірки.

Якщо залучений до перевірки представник ДРС виявить порушення з боку контролюючого органу на державних службовців цього органу будуть складені протоколи за статтями 166-21 та/або 188-45 КУАП.
Джерело: https://afi.org.ua/articles/finkompaniyi-mayut-pravo-zaluchati-predstavnikiv-drs-dlya-uchasti-u-perevirkah

Повідомлення щодо порядку укладення електронного договору

18.02.2019
показавши/сховавши
За результатами аналізу діяльності небанківських фінансових установ у сфері кредитування за 2018 рік, спостерігається значне зростання об’єму надання фінансових кредитів за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем у мережі Інтернет (далі – ІТС).
З огляду на те, що більшість небанківських фінансових установ орієнтовані на дистанційне надання фінансових кредитів за допомогою ІТС, Нацкомфінпослуг звертає увагу на деякі особливості порядку укладання електронних договорів, визначених Законом України «Про електронну комерцію» (далі – Закон).
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (ч. 3 ст.11 Закон).
Порядок укладення електронного договору про надання позики на умовах фінансового кредиту в ІТС небанківської фінансової установи відбувається за такими етапами:

I етап

клієнт (споживач) ідентифікувався в ІТС (ч. 8 ст.11 Закону). При цьому ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в ІТС суб’єкта електронної комерції (ч. 4 ст.14 Закону);

II етап

клієнт (споживач) в ІТС надає всю необхідну інформацію для формування фінансовою установою належної пропозиції клієнту (споживачу), при цьому ІТС має передбачати технічну можливість клієнта (споживача) змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття ним пропозиції (абз. 3 ч. 8 ст. 11 Закону);

III етап

фінансовою установою направляється (розміщується) клієнту (споживачу) в ІТС індивідуальна оферта (з відповідними активними посиланнями на інші частини оферти, у разі їх наявності), яка має містити істотні умови кредитного договору, визначені ст. 1054 ЦКУ та ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (ч.1 ст.11 Закону), а також статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (за умови поширення);

IV етап

акцептування клієнтом зазначеної в III етапі оферти шляхом надсилання електронного повідомлення або заповненням формуляра заяви (форми), які повинні містити істотні умови кредитного договору, про прийняття такої пропозиції (ч. 6 ст. 11 Закону). При цьому зазначені електронне повідомлення та заява (формуляр) підписуються електронним підписом одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч.1 ст. 3 Закону). Одноразовий ідентифікатор направляється споживачу засобами зв’язку, зазначеними під час реєстрації та може використовуватися тільки один раз;

V етап

після акцептування клієнтом (споживачем) оферти, він повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Документ повинен містити обов’язкові відомості відповідно до ч.11 статті 11 Закону, рекомендується також зазначати умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів (за необхідності).



Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Слід зазначити, що відповідно до частини першої та другої статті 1055 ЦКУ, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Електронний договір укладений з порушенням порядку, визначеного статтею 11 Закону, зокрема за відсутності належної оферти або акцепту, не може бути прирівняний до договору, укладеного в письмовій формі, у зв’язку з цим, не створюватиме юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Так, відповідно до частини 1 статті 216 ЦКУ, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи зазначене, до таких договорів застосовується так звана «двостороння реституція», яка передбачає повернення сторін у те матеріальне становище, в якому вони перебували до укладання правочину. Це означає, що споживач буде зобов’язаний повернути фінансовій установі отримані від неї грошові кошти, а фінансова установа буде зобов’язана повернути споживачу сплачені ним проценти та неустойку.

Звертаємо увагу, що для Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в ІТС (далі – Log file), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.

Приклад візуальної форми Log file (при цьому Log file може містити фіксацію інших дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, окрім тих, що визначені в цьому прикладі).



Послідовність дій фінансової установи та споживача в ІТС

Дата вчинення дії

Час вчинення дії

Ідентифікація споживача в ІТС

˗˗˗˗˗˗

˗˗˗˗˗˗

(……….)

˗˗˗˗˗˗

˗˗˗˗˗˗

Направлення споживачем (клієнтом) запиту (заяви) фінансовій установі щодо можливості отримання кредиту з інформацією про бажані  параметри кредиту (якщо така направлялась)

 

˗˗˗˗˗˗

 

˗˗˗˗˗˗

(……….)

˗˗˗˗˗

˗˗˗˗˗˗

Направлення фінансовою установою в ІТС споживачу оферти, яка містить істотні умови договору (зміст оферти додати)

 

˗˗˗˗˗˗

 

˗˗˗˗˗˗

Направлення фінансовою установою споживачу одноразового ідентифікатора (якщо направлявся)

 

 

(……….)

˗˗˗˗˗˗

˗˗˗˗˗˗

Направлення споживачем електронного повідомлення або заповнення заявки (формуляра) про прийняття оферти фінансової установи (акцепт), та підписання її одноразовим ідентифікатором або електронним підписом (зміст акцепту додати)

 

˗˗˗˗˗˗

 

˗˗˗˗˗˗

Направлення фінансовою установою споживачу підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа

 

˗˗˗˗˗˗

 

˗˗˗˗˗˗


Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Holovni-podii/27162.html

Повідомлення про опублікування таксономії UA XBRL МСФЗ

11.01.2019
показавши/сховавши
Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо розробки та запровадження системи фінансової звітності від 11.12.2017, підписаного очільниками Національного банку України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Нацкомфінпослуг, Нацкомфінпослуг у межах компетенції опубліковує таксономію UA XBRL МСФЗ. Довідкова інформація: XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language – «розширювана мова ділової звітності») – відкритий стандарт обміну бізнес-інформацією. У багатьох розвинутих країнах він є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ і GAAP США в електронному вигляді. На цей час XBRL офіційно рекомендований до використання і підтримується Радою з МСФЗ для електронного складання звітності за стандартами МСФЗ. Основні переваги XBRL: автоматичне введення даних без повторної трансформації; швидкість і автоматичне складання звіту, в тому числі консолідованого; швидкий, ефективний і надійний аналіз і порівняння даних; відстеження даних, скорочення часу ухвалення рішень; збільшення ефективності та економія в процесах нагляду тощо.
Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/26928.html

В Нацкомфінпослуг презентували проект закону про вдосконалення держнагляду за ринками небанківських фінпослуг

11.12.2018
показавши/сховавши
На засіданні Громадської ради при Нацкомфінпослуг презентували проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання та нагляду за ринками небанківських фінансових послуг», який був схвалений розпорядженням Нацкомфінпослуг від 30 жовтня 2018 року № 1913. Нагадаємо, 7 листопада регулятор оприлюднив проект закону, який ще не зареєстрований у Верховній Раді, на своєму сайті з метою отримання зауважень та пропозицій від фізичних і юридичних осіб та їх об’єднань. Як відзначається у повідомленні Нацкомфінпослуг, метою проекту закону є створення фінансової системи, що здатна забезпечувати сталий економічний розвиток за рахунок ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентоспроможного середовища згідно зі стандартами Європейського Союзу, створення умов для належного та ефективного функціонування ринків небанківських фінансових послуг, зміцнення системної стабільності на цих ринках та забезпечення захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг. Досягнення мети законопроекту забезпечуватиметься шляхом реалізації низки взаємопов’язаних заходів, спрямованих на комплексне реформування фінансового сектору, а саме наближення регуляторного середовища фінансових послуг України до правил регулювання ринків фінансових послуг в ЕС, збалансованості економічних інтересів через формування ринкового конкурентоспроможного середовища, захисту прав споживачів та підвищення довіри споживачів до учасників фінансового сектору.
Джерело: https://afi.org.ua/articles/v-nackomfinposlug-prezentuvali-proekt-zakonu-pro-vdoskonalennya-derzhnaglyadu-za-rinkami

РІЧНИЙ ПЛАН здійснення заходів державного нагляду (контролю) Нацкомфінпослуг на 2019 рік

11.12.2018
показавши/сховавши
На виконання вимог статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Нацональною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг затверджено РІЧНИЙ ПЛАН здійснення заходів державного нагляду (контролю) Нацкомфінпослуг на 2019 рік
Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/26651.html

КМУ затвердив критерії оцінки ризиків небанківських фінансових установ

11.12.2018
показавши/сховавши
Кабінет Міністрів України затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Критерії затверджені Постановою КМУ від 21 листопада 2018 року № 976. Керуючись цим документом, Нацкомфінпослуг буде визначати ступінь ризику фінансових установ. В свою чергу від ступеня ризику фінансової установи (незначний, середній, високий) залежить те, як часто регулятор буде проводити її планові перевірки (не частіше ніж раз на два, три або п'ять років). З текстом критеріїв можна ознайомитися на сайті регулятора.
Джерело: https://afi.org.ua/articles/kmu-zatverdiv-kriteriyi-ocinki-rizikiv-nebankivskih-finansovih-ustanov

Ліцензія

31.05.2018
показавши/сховавши
31.05.2018 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, отримано розпорядження за №1039 про видачу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВАЛЕКС-ІНВЕСТ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).