Валекс-Iнвест | новини

Національний банк став правонаступником Нацкомфінпослуг (документи)

01.07.2020
показавши/сховавши
З 1 липня 2020 року, згідно Закону про Спліт, Національний банк став правонаступником Нацкомфінпослуг у здійсненні повноважень та виконанні функцій державного регулювання та нагляду у сфері ринків фінансових послуг.

Учасники ринків небанківських фінансових послуг після переходу під регулювання і нагляд Національного банку продовжать керуватися законодавством, впровадженим за час діяльності Нацкомфінпослуг.

Аби це стало можливим та не спричинило виникнення правових колізій, Національний банк ухвалив низку «перехідних» постанов, спрямованих на забезпечення здійснення Національним банком як правонаступником Нацкомфінпослуг функцій з державного регулювання і нагляду у сфері ринків фінансових послуг. Ці постанови також визначають особливості застосування Національним банком регуляторних актів Нацкомфінпослуг, які діятимуть до моменту затвердження НБУ власних нормативно-правових актів.

«Перехідні» постанови ухвалено за напрямками:

  • Ліцензування та реєстрація;
  • Нагляд;
  • Виїзні перевірки;
  • Заходи впливу;
  • Звітність.


«Перехідними» постановами також передбачено низку уточнень до регулювання за цими напрямками:

  • по-перше, закріплено подання звітності учасниками ринку до Національного банку через спеціальний веб-ресурс – portal.bank.gov.ua;
  • по-друге, встановлено, що до моменту визначення Національним банком тарифів на надання ліцензій, вони видаватимуться безкоштовно;
  • по-третє, визначено, що інспекційні перевірки розпочнуться лише після ухвалення Національним банком спеціальних нормативно-правових актів із питань проведення перевірок діяльності учасників ринків небанківських фінансових послуг (крім клієнтів) та застосування заходів впливу.


За винятком цих уточнень, обов’язки учасників ринків небанківських фінансових послуг, зокрема з подання інформації до регулятора та отримання його погоджень (наприклад, подання звітності, повідомлення про зміни в інформації, що міститься в Державному реєстрі фінансових установ, погодження набуття або збільшення істотної участі та ін.), починаючи з 1 липня 2020 року лишаються незмінними і здійснюватимуться вже стосовно Національного банку, а не Нацкомфінпослуг.

Рішення, які ухвалювалися Нацкомфінпослуг як колегіальним органом, починаючи з 1 липня 2020 року прийматимуться Національним банком в особі його колегіальних органів: Правління та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг.

Відповідні положення передбачені постановами Правління Національного банку від 25 червня 2020 року, які набувають чинності 1 липня, а саме:

НБУ оголошує себе правонаступником Нацкомфінпослуг 25-06-2020_82.pdf

Про виконання функцій з регулювання та нагляду з питань ліцензування та реєстрації 25-.6-2020_83.pdf

Про забезпечення повноважень та функцій з питань застосування заходів впливу 25062020_87.pdf

Про забезпечення повноважень та функцій з питань нагляду за діяльністю учасників ринків 25-06-2020_85.pdf

тПро забезпечення повноважень та функцій з питань порядку розкриття інформації та звітності 25-06-2020_84.pdf

Про забезпечення повноважень та функцій регулювання та нагляду з питань перевірок 25-06-2020_86.pdf

Зміни до Положення про порядок накладення адміністративних штрафів 26-06-2020_89.pdf

Найближчим часом Національний банк також планує оприлюднити оновлений план підготовки проєктів регуляторних актів Національного банку на 2020 рік, із урахуванням графіка прийняття нового регулювання для учасників ринків небанківських фінансових послуг.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/nacionalniy-bank-stav-pravonastupnikom-nackomfinposlug-dokumenti

Регулятори ринків небанківських фінансових послуг

1 Липня 2020, 11:45
показавши/сховавши
З 1 липня 2020 року функцію регулятора ринків небанківських фінансових послуг виконують Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, як це передбачено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" (так званий "спліт").

Наразі небанківські фінансові установи можуть подавати

до Національного банку:

1) на електронну скриньку nbu@bank.gov.ua:

  • електронні документи, підписані кваліфікованим електронним підписом;
  • електронні копії оригіналів документів у паперовій формі, засвідчені кваліфікованим електронним підписом/печаткою;
  • копії документів;


2) документи в паперовій формі:

  • засобами поштового зв’язку на адресу: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9;
  • через шафу для приймання документів, що установлена за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 11-б.


Детальна інформація щодо подання небанківськими фінустановами документів та звітності до НБУ, а також щодо комунікації з реєстраційних питань та ліцензування й інших питань: https://bit.ly/2Bpuo3t.

До Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку:

1) на електронну скриньку info@nssmc.gov.ua запити та звернення;

2) документи в паперовій формі:

  • засобами поштового зв’язку на адресу: 01001, м. Київ, вул. Московська 8, корпус 30;
  • через скриню для приймання документів, що установлена за адресою: м. Київ, вул. Московська 8, корпус 30;


3) звітність подається за новими правилами як для управителів ФФБ та ФОН https://www.nssmc.gov.ua/nktspfr-rozrobyla-pershyi-normatyvnyi-akt-shchodo-zvitnosti-upravyteliv-ffb-ta-fon-v-ramkakh-implementatsii-zakonu-pro-split/

https://www.nssmc.gov.ua/administratory-npf-ta-upravyteli-fon-i-ffb-rozrakhovuvatymut-prudentsiini-pokaznyky/

так і для адміністраторів НПФ https://www.nssmc.gov.ua/administratory-npf-budut-zvituvaty-pered-nktspfr-po-novomu/.

Більше корисної інформації для небанківських фінустанов у тематичному підрозділі на вебсайті НБУ: https://bank.gov.ua/ua/supervision/split та в розділі новини на вебсайті НКЦПФР https://www.nssmc.gov.ua/category/news/.

Джерело: https://nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/31761.html

Національний банк розпочав оновлення ключової нормативної бази з регулювання діяльності небанківських фінансових установ

13 лип. 2020 11:29
показавши/сховавши
Національний банк України з 1 липня став регулятором ринку небанківських фінансових послуг і відразу розпочав розроблення низки нових нормативно-правових актів з питань регулювання діяльності учасників цього ринку. Для цього були унесені зміни до Плану підготовки проєктів регуляторних актів Національного банку України на 2020 рік.

Ключові напрями оновлення нормативно-правових актів

Пріоритетними напрямами оновлення нормативно-правової бази Національний банк визначив ліцензування, нагляд, перевірки, оцінку ризиків, застосування заходів впливу, звітність та аудит. Зазначені оновлення стосуватимуться стандартизації та приведення до міжнародних норм підходів і процедур регулювання й нагляду. Зокрема, йдеться про такі зміни за кожним із напрямів:

  • Ліцензування – створення єдиного документа, який визначатиме порядок здійснення дозвільних процедур, установлення вимог до небанківських фінансових установ;
  • Нагляд – розроблення процедур безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок небанківських фінансових установ, а саме – встановлення порядку проведення безвиїзного нагляду, а також проведення планових та позапланових перевірок на основі ризик-орієнтованого підходу;
  • Заходи впливу – запровадження нового порядку застосування заходів впливу до небанківських фінансових установ;
  • Звітність – стандартизація вимог до звітності небанківських фінансових установ з метою актуалізації форми й частоти подання звітності кожного сегмента ринку небанківських фінансових установ залежно від ризиків їх діяльності;
  • Аудит та фінансова звітнасть – запровадження додаткових вимог до аудиторських звітів, які складатимуться за підсумками аудиту діяльності надавачів небанківських фінансових послуг.


Загалом відповідно до оновленого плану до кінця 2020 року Національний банк планує прийняти не менше 11 нових регуляторних актів щодо регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг.

Процедура розроблення проєктів нормативно-правових актів НБУ

Здійснюючи регуляторну діяльність, Національний банк керується принципами прозорості та партнерства. Відтак, з метою створення ефективного та сучасного регулювання, яке б відповідало потребам і учасників ринку, і споживачів фінансових послуг, Національний банк залучає бізнес та експертну спільноту до спільного розроблення нормативно-правових актів.

З цією метою проєкти нормативно-правових актів щодо небанківських фінустанов оприлюднюються на офіційному вебсайті НБУ в розділі «Нагляд», підрозділі «Регулювання ринку небанківських фінпослуг (спліт)» для ознайомлення та обговорення з учасниками ринку. Кожен проєкт регуляторного акта проходить етап обговорення протягом періоду не менше одного місяця.

Оприлюднення проєкту акта на етапі розроблення та активна взаємодія з фінансовими установами дає можливість ознайомитись із баченням учасників ринку перед затвердженням остаточної редакції регуляторного акта.

одночас для оперативнішого і дієвішого обговорення проєктів нових нормативно-правових актів із учасниками ринку Національний банк створив окрему поштову скриньку NBFI.regulations@bank.gov.ua. За цією електронною адресою учасники ринку та експерти можуть надавати свої пропозиції до проєктів нормативно-правових актів із питань регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг.

Нагадуємо, що до набрання чинності відповідними актами Національного банку вищезазначені питання врегульовуються актами Нацкомфінпослуг.

Джерело: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-rozpochav-onovlennya-klyuchovoyi-normativnoyi-bazi-z-regulyuvannya-diyalnosti-nebankivskih-finansovih-ustanov

Департамент методології регулювання діяльності небанківських фінустанов НБУ очолила О. Гурбич

30.06.2020
показавши/сховавши
За результатами відкритого відбору на вакантну посаду директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України призначено Ольгу Гурбич. Про це повідомляється на сайті Національного банку.

До обов’язків новопризначеного директора департаменту належать:

  • забезпечення розроблення пропозицій до законодавчих актів України з питань регулювання діяльності небанківських фінансових установ (НФУ);
  • забезпечення розроблення проєктів нормативно-правових та розпорядчих актів Національного банку в частині регулювання діяльності небанківських фінансових установ відповідно до законодавства України, міжнародних норм діяльності та положень Європейського законодавства;
  • аналіз стану та тенденцій розвитку ринків фінансових послуг;
  • забезпечення моделювання процесів із питань регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами, розроблення пропозицій до наявних процесів.


Нагадаємо, що новий підрозділ створено в результаті трансформації організаційної структури Національного банку задля забезпечення ефективного виконання функцій щодо регулювання ринків небанківських фінансових послуг, які НБУ отримає з 1 липня 2020 року від Нацкомфінпослуг в межах проєкту "спліт".

Департамент методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ унесено до блоку "Монетарна стабільність", куратором якого є заступник Голови Національного банку Дмитро Сологуб.

Коментуючи призначення, Дмитро Сологуб наголосив, що фінансова стабільність залежить не лише від банківського сектору, але й від якості роботи ринку небанківських фінансових послуг. А якість роботи небанківських фінансових установ безпосередньо залежить від якості нормативно-правової бази, що регулюватиме їх діяльність. Тому саме створення ефективного, зрозумілого та прозорого законодавства й регулювання є одним з основних пріоритетів Національного банку в межах реалізації проєкту "спліт".

"Закон про "спліт" запрацює вже з липня 2020 року. Відтоді Національний банк розпочне регулювати близько 1900 небанківських фінустанов. Водночас законодавство небанківського сектору дуже давно не мінялося та має низку застарілих норм як в частині страхування, так і щодо кредитних спілок та фінансового лізингу. Для ломбардів взагалі немає окремого закону, хоча це окремий вид бізнесу. Вже тривалий час ми працюємо над розробленням та обговоренням з учасниками ринку наших пропозицій щодо необхідності прийняття нових законів, а також видання “білих книг” майбутнього регулювання НФУ, - зауважив заступник Голови. - Тож, першочерговим завданням новопризначеного директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ буде втілення нашого бачення щодо ефективного та прозорого регуляторного поля у вигляді наших законодавчих пропозицій та нормативно-правових актів НБУ".

Довідково

Ольга Гурбич народилась 10 грудня 1981 року. У 2005 році отримала ступінь магістра міжнародного права в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вільно володіє англійською та німецькою мовами.

15 років працює у сфері фінансових послуг, із них - 12 років на керівних посадах.

Останнім місцем роботи Ольги є Світовий Банк. 3 2015 до 2019 року Ольга була Членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Із 2005 до 2015 року працювала в Allianz Group, одній із найбільших фінансових груп у світі, СК "ПРОСТО-Страхування", компанії "АРТ.Консалтинг", експортному страховому агентстві "ЕКСАР" та юридичному бюро "Бондар і Бондар", де займалася питаннями правового супроводу, розробленням страхових продуктів, управлінням інвестиційними проєктами тощо.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/departament-metodologiyi-regulyuvannya-diyalnosti-nebankivskih-finustanov-nbu-ocholila-o

НБУ роз’яснив порядок документообігу між ним та небанківськими фінустановами з 1 липня

30.06.2020
показавши/сховавши
Вже з 1 липня проєкт "спліт" буде реалізовано і Національний банк стане регулятором переважної частини небанківського фінансового сектору. З метою ефективного обміну інформацією з учасниками ринку Національний банк України як майбутній регулятор ринків небанківських фінансових послуг роз’яснює особливості документообігу між ним та фінансовими установами. Детальну інформацію про Національний банк (його структуру, вертикалі підпорядкування), взаємодію регулятора й ринку небанківських фінансових послуг висвітлено в інформаційному збірнику, який буде оприлюднений Національним банком 1 липня і буде періодично оновлюватися.

Подання документів до НБУ

Документи небанківських фінансових установ, адресовані Національному банку, можуть подаватися в електронній та паперовій формах. Приймання документів у паперовій формі відбувається через:

  • надсилання засобами поштового зв’язку на адресу: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9;
  • особисту доставку за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 11-б вхід праворуч від центральної будівлі НБУ через арку (спеціальна скринька для приймання документів).


Електронна скринька для централізованого приймання повідомлень Електронна скринька Національного банку nbu@bank.gov.ua призначена для централізованого опрацювання електронних документів, електронних копій документів та копій документів від підприємств, установ, організацій, громадян, адресованих НБУ. Типи документів, які приймаються на зазначену скриньку: - електронні документи, підписані кваліфікованим електронним підписом; - електронні копії оригіналів документів у паперовій формі, засвідчені кваліфікованим електронним підписом/печаткою; - копії документів.

Порядок подання звітності до НБУ

Подання показників фінансової звітності та звітних даних відбуватиметься через спеціальний ресурс Національного банку - portal.bank.gov.ua, доступ до якого потребує попередньої реєстрації відповідно до зазначеної форми. Для прискорення реєстрації можна додатково надіслати сканкопію листа про реєстрацію на електронну адресу: zvit@bank.gov.ua. Відповідно до Інструкції щодо подання звітності небанківськими фінансовими установами до Національного банку показники фінансової звітності та звітних даних подаватимуться в XML- форматі відповідно до реєстру показників, які були опубліковані на офіційному вебсайті НБУ в розділі «Статистика». Пакети фінансової звітності разом із приміткам, а також пояснювальні записки до звітних даних, що подаються відповідно до законодавства України, передбачено подавати електронною поштою на електронну адресу: zvit@bank.gov.ua.

Подання звітів у паперовому вигляді здійснюється поштою лише у разі, якщо подання таких звітів передбачено нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг та Держфінпослуг лише в паперовій формі.

Реєстр небанківських фінансових установ

Поточний реєстр небанківських фінансових установ, який ведеться Нацкомфінпослуг в комплексній інформаційній системі (КІС), буде тимчасово недоступний для зовнішніх користувачів на період передавання бази даних від Нацкомфінпослуг та її налаштування в Національному банку. Після завершення процесу міграції даних передані бази даних реєстрів небанківських фінансових установ будуть доступні на вебсайті Національного банку (bank.gov.ua) у розділі "Нагляд". Про відкриття реєстрів буде повідомлено додатково.

Подання документів та комунікація з реєстраційних питань та ліцензування

Всі документи щодо здійснення реєстраційних та ліцензійних дій подаються в паперовій формі. Ми пропонуємо також подавати документи у вигляді електронних копій (PDF) на цифрових носіях (флешка або CD/DVD-диск).

Водночас слід враховувати такі особливості:

  • реєстраційна картка і довідка про відсутність у керівників судимості для взяття на облік юридичної особи-лізингодавця, крім запропонованого формату (PDF), подається у форматі DBASE-IV (така вимога діє до моменту скасування відповідного акта Нацкомфінпослуг);
  • інформація про договори перестрахування, укладені зі страховиками (перестраховиками) нерезидентами подається на цифрових носіях (флешка або CD/DVD-диск) у форматі Microsoft Excel;
  • реєстраційна картка для внесення запису до Державного реєстру фінансових установ додатково подається онлайн у електронній формі через комплексну інформаційну систему (КІС). Водночас звертаємо увагу, що тимчасово, до перезапуску роботи КІС, реєстраційні картки в електронній формі прийматися не будуть.


Запити щодо ліцензування та реєстрації небанківських фінансових установ можна оформляти та надсилати через форму зворотного зв’язку, розміщену на вебсайті НБУ в розділі "Нагляд". Усі зміни та нововведення щодо порядку документообігу між Національним банком і учасниками ринку оприлюднюватимуться на вебсайті НБУ та офіційній сторінці НБУ у Facebook.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/nbu-rozyasniv-poryadok-dokumentoobigu-mizh-nim-ta-nebankivskimi-finustanovami-z-1-lipnya

Нацкомфінпослуг надала роз’яснення щодо питань взаємодії з Уповноваженим ВР з прав людини стосовно порушень у сфері захисту персональних даних

16.04.2020
показавши/сховавши
Нацкомфінпослуг надала роз’яснення щодо деяких питань взаємодії з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини стосовно порушень у сфері захисту персональних даних.

РОЗ’ЯСНЕННЯ



Джерело: https://afi.org.ua/articles/nackomfinposlug-nadala-rozyasnennya-shchodo-pitan-vzaiemodiyi-z-upovnovazhenim-vr-z-prav

Нацкомфінпослуг опублікувала інформацію щодо роботи фінустанов в умовах дії карантину

06.04.2020
показавши/сховавши

Рекомендації Нацкомфінпослуг щодо провадження діяльності з надання небанківських фінансових послуг в умовах карантину

Опубліковано: 8 Квітня 2020, 09:50
показавши/сховавши
Відповідно до статті 11 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються, у тому числі, і на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Починаючи з 6 квітня 2020 року діють нові норми обмежувальних заходів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211“Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

З роз’ясненням Уряду щодо нових обмежувальних заходів на період карантину можна ознайомитись за посиланням:
https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-novih-obmezhuvalnih-zahodiv-na-period-karantinu?fbclid=IwAR2xR8IxTwEPqNpmOFHtKfaNlJsZQgEwSgiAIehLPsRgG6EEhE_pHL_dgiQ

З огляду на той факт, що небанківські фінансові установи є частиною критичної інфраструктури, тобто повинні забезпечувати в повному обсязі виконання зобов'язань перед клієнтами, а також з метою запобігання поширенню на території України на гострі респіраторні хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, Нацкомфінпослуг наполегливо рекомендує забезпечити максимальний рівень безпеки для клієнтів та персоналу.

Звертаємо увагу учасників ринку небанківських фінансових послуг на необхідність:

1. Забезпечити персонал засобами індивідуального противірусного захисту, зокрема, респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримуватися відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

2. Забезпечити вхідний санітарний контроль:

  • посилено інституційну спроможність центробанку та проведено його внутрішню трансформацію;
  • не допускати в приміщення фінансової установи осіб без засобів індивідуального захисту (масок), при цьому обов’язок забезпечення масками покладається виключно на відвідувачів;
  • не допускати зменшення відстані менше 1,5 м між відвідувачами, які очікують дозволу на вхід до приміщень;
  • розмістити відповідні оголошення для відвідувачів.


3. Забезпечити приміщення антисептиками для відвідувачів.

4. Забезпечити здійснення вологого прибирання приміщення клієнтської зони (через кожні 3 години робочого часу), проведення дезінфекційних заходів (вологі прибирання з використанням дезінфікуючих засобів, особливо в місцях найбільшого контакту з поверхнями - ручки дверей, клієнтські стійкі, шлюзи (ячейки) для передачі речей, місця сидіння (якщо є), тощо).

5. Дотримуватися нормативних показників мікроклімату приміщень (вологість, температура повітря) та забезпечити наскрізне провітрювання приміщень.

6. Заборонити допуск до роботи осіб із ознаками гострого респіраторного інфекційного захворювання та забезпечити проведення щоденної термометрії всіх працівників (перед початком робочої зміни та після її завершення), результати термометрії вносити до оформлених на кожного працівника листків термометрії.

7. У разі виявлення працівника з ознаками гострого респіраторного інфекційного захворювання під час робочої зміни вжити заходів для його ізоляції від здорових осіб та негайно повідомити про цей випадок заклад охорони здоров'я за місцем обслуговування працівника.

8. Встановити карантин працівникам, які перебували за кордоном, або чиї близькі родичі перебували за кордоном останнім часом або мають ознаки гострого респіраторного інфекційного захворювання.

9. Організувати спеціальні скриньки для прийому кореспонденції, щоб громадяни могли залишити документи, не відвідуючи приміщень фінансової установи та не контактуючи з персоналом.

10. Максимально скоротити кількість особистих комунікацій з клієнтами, надаючи консультації та приймаючи документи звичайною або електронною поштою чи через інші електронні канали комунікацій.

11. Організувати дистанційний прийом клієнтів з використанням сучасних каналів віддаленої комунікації (телефон, Skype, Viber, інші месенджери) та розмістити на власних вебсайтах відповідні інструкції щодо дистанційної передачі документів та налаштування необхідного програмного забезпечення.

12. Вживати інші обов’язкові заходи з метою дотримання правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Джерело: https://nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/30840.html

ВР ПРИЙНЯЛА ЗАКОНОПРОЕКТ, НАПРАВЛЕНИЙ НА ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЯ КОРОНОВІРУСУ

17.03.2020
показавши/сховавши
Верховна Рада прийняла проект закону № 3220 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» від 16 березня 2020 року.

Як відмічається у пояснювальній записці до законопроекту, документ розроблений з метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов’язаних із строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені, тощо.

Зокрема, законопроектом пропонується внесення наступних змін до Податкового кодексу:
- не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 30 квітня 2020 року;
- встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 18 травня 2020 року;
- подовжено до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи;
- не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю;
- об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Також вносяться зміни до інших законодавчих актів.

установам радимо звернути увагу на зміни, які вносяться до Закону «Про споживче кредитування».

Вони, зокрема, передбачають, що «в разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язання за таким договором. Забороняється збільшення процентів за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статі 3 цього Закону».

Закон № 3220 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.



Джерело: https://afi.org.ua/articles/vr-priynyala-zakonoproekt-napravleniy-na-zapobigannya-poshirennya-koronovirusu

Опубліковано звіт про виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року

Опубліковано: 16 Березня 2020, 14:00
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерство фінансів України оприлюднюють Звіт про виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року (далі – Програма).

Рівень виконання Програми є прийнятним, враховуючи складність і комплексність завдань, які ставилися перед регуляторами. Загалом дві третини усіх дій Програми виконано повністю або хоча б одним регулятором. Виконання решти завдань буде здійснюватися вже в межах реалізації Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, яка була презентована у січні цього року.

Успішна реалізація більшості передбачених Програмою завдань сприяла вирішенню низки економічних проблем України, накопичених у попередні роки, та поверненню країні макроекономічної стабільності після кризи 2014-2015 рр. Серед ключових реформ, впроваджених упродовж останніх років, слід відзначити, зокрема, такі:

  • посилено інституційну спроможність центробанку та проведено його внутрішню трансформацію;
  • запроваджено інфляційне таргетування та перехід до гнучкого курсоутворення;
  • проведено масштабну валютну лібералізацію;
  • здійснено оздоровлення банківського сектору;
  • посилено відповідальність власників та менеджменту банків і небанківських фінансових установ;
  • удосконалено систему корпоративного управління в господарських товариствах;
  • здійснено перехід банків та небанківських фінансових установ на міжнародні стандарти фінансової звітності;
  • приведено у відповідність до європейських стандартів законодавство в сфері емісії цінних паперів та розкриття інформації на фондовому ринку;
  • оптимізовано систему державного регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами;
  • запроваджено прозорий, конкурентний механізм продажу активів (майна) неплатоспроможних банків, зокрема через електронну торговельну систему Prozoro. Продажі;
  • забезпечено умови для запровадження інституту номінального утримувача з метою спрощення процедури іноземного інвестування в Україні;
  • запроваджено уніфікований підхід до ліцензування на ринках небанківських фінансових послуг;
  • посилено вимоги до розкриття інформації та звітності небанківських фінансових установ;
  • підвищено ліквідність, диверсифікацію та дохідність активів страховиків, вимоги до їх платоспроможності;
  • впроваджено автоматизовану систему виплат вкладникам неплатоспроможних банків, скорочено строк виплати гарантованої суми відшкодування за вкладами, розширено перелік вкладників, на яких поширюються гарантії ФГВФО, зокрема, до переліку включено фізичних осіб-підприємців;
  • запроваджено електронний підпис у банківській системі, систему дистанційної ідентифікації BankID НБУ;
  • створено Кредитний реєстр;
  • посилено процедури фінансового моніторингу.


Виконання більшості завдань, передбачених Програмою, дало змогу значно покращити характеристики фінансового сектору. Посилення регуляторних вимог до діяльності фінансових установ та розкриття ними інформації, підвищення якості нагляду, заходи, спрямовані на їх оздоровлення і докапіталізацію, суттєво поліпшили прозорість і стійкість фінансового сектору.

Проведені реформи також сприяли поліпшенню макроекономічних показників України. Зокрема, забезпечено вихід на стійкі темпи економічного зростання у 3-4%, сповільнення інфляції до оптимального для нашої економіки рівня у 5%, стабільне нарощування міжнародних резервів тощо.

Виконання нових ініціатив з розвитку фінансового сектору заплановано в межах імплементації плану заходів у Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року.



Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/30603.html

До уваги споживачів фінансових послуг та небанківських фінансових установ!

Опубліковано: 20 Лютого 2020, 17:35
показавши/сховавши
Нацкомфінпослуг інформує про закріплення на законодавчому рівні вимог до надання фінансових послуг з метою захисту прав споживачів фінансових послуг. Окремими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20.09.2019 № 122-IX внесено зміни до низки законодавчих актів України, таких як Закони України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».

  • у Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон № 2664):


1. розмежовано поняття «клієнт» та «споживач». Поняття клієнт є ширшим за своєю правовою суттю, та включає в себе фізичну особу (у тому числі споживач фінансових послуг), фізичну особу - підприємця та юридичну особу, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу. Споживачем, у свою чергу, є фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов’язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю;

2. реалізовано однин із основних принципів захисту прав споживачів фінансових послуг щодо забезпечення своєчасного надання споживачу небанківською фінансовою установою повної, точної та достовірної інформації про фінансову послугу, а саме встановлено:

  • перелік інформації, яку фінансова установа зобов’язана розкривати клієнтам про умови й порядок її діяльності, у місці надання послуг клієнтам та/або на власному вебсайті (ч. 1 ст. 12 Закону № 2664);
  • перелік інформації, яка є обов’язковою для надання споживачу перед укладенням договору про надання фінансових послуг, зокрема, самого договору (ч. 2 ст. 12 Закону № 2664);
  • форму надання зазначеної інформації: письмова або електронна (ч. 2 ст. 12 Закону № 2664).


3. встановлено, що договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

  • у паперовому вигляді;
  • у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»;
  • шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному вебсайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
  • у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».


3. встановлено обов’язковість надання клієнту примірника договору про надання фінансових послуг, при цьому обов’язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на особу, яка надає фінансову послугу (ч. 2 ст. 6 Закону № № 2664);

4. встановлено, що умови договору про надання фінансових послуг, що обмежують права клієнта порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними (ч. 4 ст. 6 Закону № № 2664);

5. визначено, що у разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов’язків сторони за договором за участю споживача фінансових послуг такі права та обов’язки тлумачаться на користь такого споживача (ч. 5 ст. 6 Закону № № 2664);

6. заборонено покладати на споживача фінансових послуг сплату будь-яких платежів, відшкодувань, штрафних санкцій та стягувати такі платежі, відшкодування, штрафні санкції за:

  • реалізацію ним права на відмову від договору, предметом якого є надання йому фінансової послуги;
  • дострокове розірвання (ініціювання дострокового розірвання) споживачем фінансових послуг такого договору;
  • дострокове виконання ним умов договору, предметом якого є надання йому фінансової послуги (ч. 5 ст. 12 Закону № 2664).
  • у Законі України «Про споживче кредитування» (далі – Закон № 1734):
    1. розширено поняття загальних витрат за споживчим кредитом шляхом включення до нього доходів кредитодавця у вигляді процентів; комісій кредитодавця, пов’язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у т.ч. комісій за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інших витрат споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) і третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) (ч. 2 ст. 8 Закону № 1734);
    2. встановлено обов’язок зазначати в договорі про споживчий кредит орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит (п. 9 ч. 1 ст. 12 Закону № 1734);
    3. уточнено положення Закону № 1734 щодо укладення договору про споживчий кредит у вигляді електронного документа, а також унесення змін до нього.


Разом із тим звертаємо увагу, що відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону № 122-IX, цей Закон застосовується до договорів про надання фінансових послуг, укладених після введення його в дію, а саме з 19.01.2020.



Джепетто: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/30440.html

До уваги учасників ринків фінансових послуг! Повідомлення про набрання чинності нормативно-правовим актом

Опубліковано: 18 Лютого 2020, 16:32 (Оновлено: 18 Лютого 2020, 17:43)
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє про набрання чинності 14.02.2020 розпорядженням Нацкомфінпослуг від 08.08.2019 № 1513 “Про затвердження Змін до Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2020 за № 98/34381.

Вказане розпорядження розроблено з метою приведення у відповідність із Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності” та вдосконалення порядку застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг.

Розпорядженням передбачено, зокрема: виключення норм, які стосуються застосування такого заходу впливу, як тимчасове зупинення (обмеження) або анулювання (відкликання) ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; можливість електронного листування з учасниками ринку фінансових послуг; удосконалення порядку застосування заходу впливу у вигляді затвердження плану відновлення фінансової стабільності фінансової установи; незастосування заходів впливу до учасників ринку фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), які знаходяться в населених пунктах, включених до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, або переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, або в населених пунктах тимчасово окупованої території України.



Джерело: https://nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/30428.html

Нацкомфінпослуг уклала меморандуми про співпрацю з Національним банком та НКЦПФР в межах реалізації положень Закону про “Спліт”

Опубліковано: 10 Лютого 2020, 16:00 (Оновлено: 11 Лютого 2020, 12:48)
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), підписала меморандуми про взаємодію і співпрацю з Національним банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з метою забезпечення реалізації положень Закону про “Спліт” у частині передачі функцій державного регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами від Нацкомфінпослуг до Національного банку та НКЦПФР.

Нагадаємо, що у вересні минулого року було прийнято Закон, який передбачає так званий "Cпліт". Згідно із законом, повноваження та функції Нацкомфінпослуг з 01.07.2020 перейдуть до правонаступників — Національного банку та НКЦПФР.

Підписані регуляторами документи забезпечать більш скоординований та ефективний процес передачі функцій з регулювання та нагляду за ринком небанківських фінансових послуг від Нацкомфінпослуг до Національного банку та НКЦПФР.

Документи були підписані Головою Нацкомфінпослуг Ігорем Пашком, в.о. Голови Національного банку Катериною Рожковою та Головою НКЦПФР Тимуром Хромаєвим.

Меморандуми передбачають:

  • створення робочих груп з представників регуляторів, які координуватимуть взаємодію з метою передачі функцій;
  • порядок обміну між інституціями інформацією з кадрових питань, планами роботи Нацкомфінпослуг на 2020 рік, у тому числі щодо запланованої діяльності Нацкомфінпослуг з підготовки проєктів регуляторних актів;
  • передачу Національному банку та НКЦПФР документів та матеріалів, створених Нацкомфінпослуг у процесі виконання своїх повноважень та функцій;
  • обмін інформацією про нагляд за небанківськими фінансовими установами, у тому числі досвідом щодо проведення перевірок та застосування заходів впливу.


Меморандум між Нацкомфінпослуг та Національним банком набрав чинності 7 лютого 2020 року, між Нацкомфінпослуг та НКЦПФР — 10 лютого 2020 року. Документи будуть діяти до моменту завершення його Сторонами реалізації положень Закону про “Спліт”.



Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Holovni-podii/30358.html

Інформаційне повідомлення щодо формування Верховним Судом правової позиції щодо укладення фінансовими компаніями договорів відступлення права грошової вимоги з фізичними особами

Опубліковано: 7 Лютого 2020, 16:03
показавши/сховавши
Департамент юридичного забезпечення Нацкомфінпослуг повідомляє про формування Верховним Судом правової позиції щодо укладення фінансовими компаніями договорів відступлення права грошової вимоги з фізичними особами (постанова від 21.01.2020 у справі № 160/8037/18).

Правові висновки Верховного Суду зводяться до такого:

Фінансова установа під час здійснення своєї діяльності може надавати виключно фінансові послуги за переліком, визначеним у статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон № 2664-ІІІ), а надання інших фінансових послуг, не включених до цього переліку, забороняється.

Порядок надання послуг з факторингу визначений частиною п`ятою статті 5 Закону № 2664-ІІІ, якою встановлено, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог ЦК України та цього Закону.

Зобов`язання за договором факторингу регулюються Главою 73 ЦК України. Статтею 1083 цього Кодексу встановлено, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

У свою чергу статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (в будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно зі статтею 1079 ЦК України сторонами в договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За обставинами справи, фінансова компанія відступила право вимоги фізичній особі, яка не є і не може бути фактором відповідно до вимог Закону № 2664-ІІІ та ЦК України.

Таким чином, Верховний Суд встановив:

по-перше, фінансова компанія, що надає послуги з факторингу, може укладати виключно договори факторингу. До договорів про відступлення права грошової вимоги, укладених фінансовою компанією, що надає послуги з факторингу, застосовуються положення глави 73 ЦК України;

по-друге, фізична особа не має права виступати фактором в укладених фінансовою компанією, що надає послуги з факторингу, договорах відступлення права грошової вимоги.

З повним текстом рішення можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87079674.

Наголошуємо на необхідності дотримання наведеної правової позиції Верховного Суду.



Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/30353.html

Повідомлення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

Опубліковано: 4 Лютого 2020, 15:58 (Оновлено: 5 Лютого 2020, 15:05)
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що розпорядження Нацкомфінпослуг від 08 серпня 2019 року № 1513 “Про затвердження Змін до Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2020 року за № 98/34381 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Вказане розпорядження розроблено з метою приведення у відповідність із Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності” та вдосконалення порядку застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг.

Розпорядженням передбачено, зокрема: виключення норм, які стосуються застосування такого заходу впливу, як тимчасове зупинення (обмеження) або анулювання (відкликання) ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; можливість електронного листування з учасниками ринку фінансових послуг; удосконалення порядку застосування заходу впливу у вигляді затвердження плану відновлення фінансової стабільності фінансової установи; незастосування заходів впливу до учасників ринку фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), які знаходяться в населених пунктах, включених до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, або переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, або в населених пунктах тимчасово окупованої території України



Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/30309.html

Юросіб зобов'язали поновити інформацію про власників і подати її реєстраторам

28.01.2020
показавши/сховавши
Верховна Рада 6 грудня 2019 року прийняла Закон № 361-IX, який зобов'язує всіх юридичних осіб подати державному реєстратору оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності компанії. Закон набере чинності 28 квітня 2020 року, нагадує «Закон и Бизнес».

Інформація про кінцевих бенефіціарних власників повинна містити: прізвище, ім'я, по-батькові, дату народження, країну громадянства, серію і номер паспорта громадянина України або паспортний документ іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якій ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер і ступінь бенефіціарного володіння.

Закон також передбачає обов'язок розкривати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників при державній реєстрації юридичної особи та при проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, шляхом подання державному реєстратору додаткових документів, а саме:

- структуру власності за формою і змістом, визначеними відповідно до законодавства;

- витяг, виписку або інший документ з торгового, банківського, судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні його місцезнаходження;

- нотаріально завірену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником.

Крім того, після вступу Закону в силу, компанії повинні будуть щорічно, протягом 14 календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, подавати вищезгаданий пакет документів і відповідну заяву для підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.

Також, відповідно до Закону, юридичні особи зобов'язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності в актуальному стані, оновлювати її і повідомляти державному реєстратору про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.

Компанії, зареєстровані на момент набрання чинності Законом, зобов'язані подати оновлені дані про своїх кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності протягом трьох місяців з дня затвердження відповідної форми і змісту структури власності уповноваженим державним органом.

За неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника Законом передбачено накладення штрафу на керівника юридичної особи в розмірі від 17 000 до 51 000 грн.



Джерело: https://afi.org.ua/articles/yurosib-zobovyazali-ponoviti-informaciyu-pro-vlasnikiv-i-podati-yiyi-reiestratoram

Національний банк оптимізував структуру під Спліт

20.01.2020
показавши/сховавши
Національний банк трансформує внутрішню структуру аби забезпечити ефективне виконання функцій з регулювання ринків небанківських фінансових послуг, які отримає з 1 липня 2020 року від Нацкомфінпослуг в рамках проекту «Спліт». Про це повідомляється на сайті НБУ.

По-перше, створено два нові департаменти: методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ в блоці «Монетарна стабільність» та нагляду за страховими ринком в блоці «Пруденційний нагляд».

До 1 липня 2020 року ці підрозділи будуть займатися розробкою пропозицій Національного банку до законодавчих ініціатив, нормативно-правових актів та процесів, які сприятимуть ефективному правонаступництву функцій від Нацкомфінпослуг.

Після передачі функцій Нацкомфінпослуг, тобто після 1 липня 2020 року, Департамент нагляду за страховим ринком відповідатиме за здійснення пруденційного нагляду за страховими компаніями, спеціалізованими перестраховиками та страховими посередниками, а Департамент методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ - за розробку і супроводження нормативно-правових та розпорядчих актів з питань регулювання небанківського фінансового ринку.

По-друге, була оновлена чинна структура Національного банку. Так, у структурі Департаменту нагляду за фінансовими установами (раніше - Департамент банківського нагляду) створено Управління нагляду за небанківськими кредитними установами та Управління нагляду за фінансовими компаніями, а у структурі Департаменту виїзних перевірок (раніше - Департамент виїзних перевірок банків) створено Управління перевірок небанківських фінансових установ.

Крім того, було повністю оновлено структуру Департаменту ліцензування, яка відтепер включатиме чотири управління: ліцензування кредитних установ, ліцензування страхових компаній, ліцензування фінансових компаній та експертно-аналітичне управління, а також відділ ліцензування платіжних послуг.

Найближчим часом будуть оголошені конкурсні відбори на керівні посади в новостворених підрозділах та підбір на вакантні посади, які з’явилися в результаті внесення змін до організаційної структури Національного банку.



Джерело: https://afi.org.ua/articles/nacionalniy-bank-optimizuvav-strukturu-pid-split

Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року

Опубліковано: 16 Січня 2020, 08:58 (Оновлено: 16 Січня 2020, 17:15)
показавши/сховавши
Регулятори фінансового ринку затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року

Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - регулятори), Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.

Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов’язаннями України. Вона посяде місце Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року, яка визначала пріоритетні реформи регуляторів протягом попередніх п’яти років.

Стратегія передбачає розвиток фінансового сектору за п’ятьма основними напрямами:

  • зміцнення фінансової стабільності;
  • сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки;
  • розвиток фінансових ринків;
  • розширення фінансової інклюзії;
  • впровадження інновацій у фінансовому секторі.


Для подальшого зміцнення фінансової стабільності регулятори серед іншого спрямовуватимуть свої зусилля на посилення захисту прав кредиторів та інвесторів, запровадження плану дій BEPS, підвищення рівня корпоративного управління у фінансових установах, посилення вимог до їх внутрішнього контролю, удосконалення системи гарантування вкладів та виведення неплатоспроможних фінансових установ з ринку, впровадження ризик-орієнтованого нагляду за небанківськими фінансовими установами, регуляторних вимог у сфері регулювання та нагляду за банками та небанківськими фінансовими установами, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС тощо.

Макроекономічний розвиток стимулюватиметься шляхом активізації кредитування малого і середнього підприємництва, зокрема фермерських господарств під заставу землі, усунення перешкод для перезапуску іпотечного кредитування, експортного фінансування. Іншими важливими завданнями за цим напрямом є виважена фіскальна політика, розвиток ринку небанківського кредитування, посилена координація дій Міністерства фінансів та Національного банку, запровадження II рівня та удосконалення регулювання III рівня пенсійної системи, розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Для розвитку фінансових ринків регулятори працюватимуть над завершенням валютної лібералізації, створенням ліквідних ринків фінансових інструментів (деривативів, корпоративних акцій та облігацій тощо), дерегуляцією ринків небанківських фінансових послуг з низьким рівнем ризиків або тих, що не відповідають практикам ЄС, регулюванням страхової діяльності відповідно до Solvency II та принципів IAIS, забезпеченням правового регулювання страхових посередників, створенням на законодавчому рівні необхідних передумов для розвитку ринків кредитних спілок та надання послуг фінансового лізингу, модернізацією біржової та депозитарної інфраструктури, створенням Комплексної інформаційної системи моніторингу фондового ринку, застосуванням міжнародних стандартів функціонування інфраструктури ринків капіталу (вимог CSDR, EMIR, MIFID ІІ, MIFIR, PFM) тощо.

З метою розширення фінансової інклюзії будуть упроваджені стандарти ринкової поведінки фінустанов і розкриття інформації про фінансові продукти, активізовані цільові програми для підвищення фінансової грамотності населення, а також буде посилено захист прав споживачів, створено стимули для розвитку платіжної інфраструктури для безготівкових операцій, розширено і вдосконалено систему гарантування вкладів тощо.

Інновації у фінансовому секторі охоплюватимуть широкий спектр дій, серед яких, зокрема: розвиток системи віддаленої ідентифікації BankID, створення платформи для краудфандингу та венчурного капіталу, а також регуляторних “пісочниць” за типом sandbox, запровадження нових технологій для платежів та переказів, розширення доступу учасників фінансових ринків до публічних реєстрів, розвиток big data, blockchain та хмарних технологій тощо.

Таким чином, Стратегія передбачає проведення реформ в усіх сегментах фінансового сектору: на банківському ринку, в секторі небанківських фінансових установ, на ринках капіталу. Реалізація Стратегії дасть змогу створити за п’ять років прозорий, конкурентний, стабільний та високотехнологічний фінансовий сектор. За таких умов він стане драйвером сталого та інклюзивного розвитку економіки України та сприятиме підвищенню добробуту громадян через ефективне акумулювання та перерозподіл фінансових ресурсів в економіці.

Стратегія презентована 16 січня 2020 року за сприяння Проєкту USAID “Трансформація фінансового сектору”. Документ підписали Голова Національного банку України Яків Смолій, Міністр фінансів України Оксана Маркарова, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Тимур Хромаєв, Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут, Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Денис Ястреб.



Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Holovni-podii/30179.html

Комітет ВР з фінансів підтримав пропозиції щодо переносу запровадження фінанзвітності у форматі XBRL

14.01.2020
показавши/сховавши
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав пропозиції щодо переносу запровадження в Україні системи фінансової звітності у форматі iXBRL на один рік. Рішення було прийняте на засіданні Комітету 13 січня цього року.

Нагадаємо, відповідно до частини другої ст. 12 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Пунктом 2 розділу II Закону № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» встановлено, що першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік.

Однак, фінансовий ринок довгий час просив перенести звітній період для подання фінзвітності на основі таксономії (iXBRL), оскільки система ще неадаптована для українського ринку. В грудні пропозицію фінринку щодо перенесення звітного періоду підтримав Мінфін.



Джерело: https://afi.org.ua/articles/komitet-vr-z-finansiv-pidtrimav-propoziciyi-shchodo-perenosu-zaprovadzhennya-finanzvitnosti

НБУ оприлюднив Програму дій на 2020 рік

16.01.2020
показавши/сховавши
Національний банк України оприлюднив Програму дій на 2020 рік. Про це повідомляється на сторінці НБУ в Facebook.

Програма визначає, які пріоритетрні кроки робитиме Національний банк у 2020 році для втілення своїх семи стратегічних цілей.

Серед ключових пріоритетів НБУ цього року:

  • Покращення взаємодії з Урядом у межах виконання Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Національним банком України про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності.
  • Сприяння ефективному функціонуванню державних банків, зокрема, через оновлення стратегій державних банків з урахуванням пропозицій Національного банку.
  • Запровадження законодавчих змін для спрощення кредитування. Сприяння ухваленню та впровадженню законодавчих змін щодо розвитку вторинного ринку непрацюючих кредитів (NPL).
  • Забезпечення прийому банками землі в якості застави без обмежень відповідно до законодавства про обіг сільськогосподарських земель.
  • Упровадження закону про «Спліт», розроблення моделі регулювання ринку небанківський фінансових установ за сегментами, підготовка проектів нових законів «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг», «Про страхування» та «Про кредитні спілки», початок впровадження ефективної системи регулювання та нагляду за небанківським фінансовим сектором.
  • Упровадження принципів Плану протидії розмивання бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування (план дій BEPS), сприяння ухваленню пакета законопроектів про протидію розмиванню податкової бази. Після їх ухвалення та запровадження стане можливою повна валютна лібералізація в Україні.


Детальніше про пріоритети Національного банку на 2020 рік за посиланням.



Джерело: https://afi.org.ua/articles/nbu-oprilyudniv-programu-diy-na-2020-rik

АФІ СПІЛЬНО З УЧАСНИКАМИ РИНКУ ПІДГОТУВАЛА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНКОМПАНІЙ

28.11.2019
показавши/сховавши
У рамках впровадження закону про СПЛІТ Асоціація Фінансових Інституцій зібрала, проаналізувала та узагальнила пропозиції учасників ринку – членів Асоціації щодо удосконалення регулювання фінансових компаній та передала їх до Національного банку.

Представляємо їх вашій увазі:

1. Зниження кредитних ризиків фінансових установ та їх позичальників.

Ми пропонуємо удосконалити законодавство в частині державного регулювання діяльності бюро кредитних історій, зокрема, запровадити інститут кваліфікованих бюро кредитних історій, до яких в обов’язковому порядку повинні подавати на регулярній основі інформацію про позичальників усі фінансові установи, що укладають кредитні правочини.

Також, ми пропонуємо розглянути питання щодо запровадження «єдиного вікна», за допомогою якого інформація про позичальників передаватиметься фінансовими установами одночасно до всіх кваліфікованих бюро кредитних історій в автоматичному режимі.

А також, запровадити єдині законодавчі вимоги щодо структури та формату кредитних звітів, які надаються бюро кредитних історій

2. Сприяння розвитку онлайн-сервісів з надання фінансових послуг.

Необхідно врегулювати на законодавчому рівні питання щодо можливості проведення фінансовими установами електронної дистанційної верифікації та ідентифікації клієнтів за допомогою сучасних IT-технологій без фізичної присутності клієнта в офісі фінансової установи та запровадити для небанківських фінансових установ можливість перевірки належності банківського рахунку особі, яка звернулася за одержанням онлайн-кредиту (в тому числі шляхом запровадження єдиного реєстру платіжних карток).

Окремо, запровадити механізми контролю за правомірністю використання небанківськими фінансовими установами під час надання фінансових послуг, у тому числі, і в інформаційно-телекомунікаційних системах, найменувань та торгових марок інших фінансових установ.

Окремо АФІ звернула увагу на очікування ринку. Так, ринок дуже сподівається, що найближчим часом будуть врегульовані питання щодо надання кредитів фінансовими компаніями за рахунок залучених коштів в разі виконання певних вимог та отримання окремої ліцензії.

А головне – ринок очікує імплементації в українське законодавство норм європейської Директиви PSD 2, зокрема, запровадження права небанківських установ здійснювати випуск електронних грошей, емісію платіжних карток, надання таких нових послуг, як зняття/списання коштів з платіжного рахунку, ініціювання платежів та надання консолідованої інформації за платіжним рахунком.

Серед іншого, фінансові компанії сподіваються, що питання застосування РРО у фінансових установах буде переглянуте, а вимога використання РРО відмінена.

Також хочеться ще раз нагадати, що небанківські фінансові компанії працюють виключно без залучення коштів, без рефінансування, без державних програм та гарантій. При цьому, завдяки дії законів у сфері дерегуляції та затребуваності послуги, фінансові компанії у 2016-2019 роках демонструють стрімке зростання практично за всіма показниками.

До речі, саме небанківські фінансові установи сьогодні сприяють економічному розвитку домогосподарств (у 2018 році небанківськими фінансовими установами було надано кредитів населенню на загальну суму 67 млрд грн, а у першому півріччі 2019 року на суму 42 млрд грн). При цьому відбувається це без участі залучених коштів та жодних ризиків держави.

Саме тому, АФІ вважає, що фінансові компанії, які не несуть ризиків а ні для держави, а ні для споживачів, які отримують, а не вкладають свої кошти у фінансові компанії, мають працювати за спрощеними підходами у регулюванні.



Джерело: https://afi.org.ua/articles/afi-spilno-z-uchasnikami-rinku-pidgotuvala-propoziciyi-shchodo-udoskonalennya-regulyuvannya

РІЧНИЙ ПЛАН здійснення заходів державного нагляду (контролю) Нацкомфінпослуг на 2020 рік

Опубліковано: 29 Листопада 2019, 14:52
показавши/сховавши
На виконання вимог статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Нацональною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

Розпорядженням від 28.11.2018 № 2422 затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Нацкомфінпослуг на 2020 рік.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/29650.html

До уваги учасників ринків фінансових послуг!

24 Жовтня 2019, 10:06
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у зв’язку з набранням чинності 19.10.2019 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» від 12.09.2019 №79-ІХ, положення якого вводиться в дію з 1 липня 2020 року, крім пунктів 6, 9, 11-14 цього розділу, які набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, повідомляє.

З 1 липня 2020 року Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є правонаступниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у здійсненні повноважень та виконанні функцій з державного регулювання та нагляду у сфері ринків фінансових послуг у межах повноважень, встановлених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

З 1 липня 2020 року Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є процесуальними правонаступниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у судах у межах повноважень, встановлених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

До 30 червня 2020 року повноваження та функції з державного регулювання та нагляду у сфері ринків фінансових послуг здійснюються Нацкомфінпослуг, як і процедури з реєстрації, внесення відомостей до реєстрів та баз даних і виключення відомостей з реєстрів, та ліцензування діяльності фінансових установ та юридичних осіб - суб'єктів господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/29337.html

Повідомлення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

25 Жовтня 2019, 15:14
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що розпорядження Нацкомфінпослуг від 30.05.2019 № 980 «Про затвердження Положення про обов'язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами фінансових установ, що отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання гарантій та поручительств» (далі — розпорядження) зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.10.2019 за № 1113/34084.

Розпорядження набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування.

Пунктом 4 розпорядження передбачено, що фінансові установи, які отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання гарантій та поручительств, мають привести свою діяльність у відповідність до вимог Положення про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами фінансових установ, що отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання гарантій та поручительств, затвердженого цим розпорядженням, протягом трьох місяців з дня набрання цим розпорядженням чинності.

Реалізація положень розпорядження дозволить забезпечити стабільність діяльності фінансових установ, що отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання гарантій та поручительств, запобігання можливим втратам капіталу та виконання зобов’язань перед клієнтами.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/29339.html

Нацкомфінпослуг посилює вимоги до розкриття інформації власниками небанківських фінустанов

19.09.2019
показавши/сховавши
Нацкомфінпослуг посилює вимоги до розкриття інформації при узгодженні набуття або збільшення істотної участі в небанківську фінансову установу. Про це агентству «Інтерфакс-Україна» повідомив член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

За його словами, приваблива регуляторне середовище та динамічний розвиток ринків небанківських фінансових послуг активно залучає як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Наприклад, за шість місяців 2019 року капітал небанківських фінансових установ з іноземним участю збільшився на 4,8% або на 447 млн грн. Станом на 30 червня 2019 року сукупний статутний капітал склав 9,7 млрд грн, З яких на фінансові компанії припадає 51,3%, на страхові компанії - 44,8%, на ломбарди - 3,4% і на адміністраторів недержавних пенсійних фондів - 0,5%.

На думку ОФУ, слід звернути увагу на наступну фразу О. Залєтова: «Новела полягатиме в підвищенні вимог до джерел походження коштів при узгодженні набуття або збільшення істотної участі в небанківській фінансовій установі, тобто дозволяє зробити обґрунтований висновок про наявність у заявника достатніх власних коштів для придбання або збільшення ним істотної участі в небанківській фінансовій установі, а також для надання їм у разі потреби додаткової фінансової підтримки такої фінустанови».

Крім того пропонується виключити процедуру погодження набуття або збільшення істотної участі в випадках, коли істотна участь у фінансовій установі купується або збільшується державою чи територіальною громадою в особі відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування, юридичними особами, в яких власником 100% статутного капіталу є держава Україна в особі Кабінету Міністрів, а також юридичними особами іноземної держави, які в силу міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою, надавати фінансування для реалізації інвестиційних проектів в державному і приватному секторах, які є пріоритетними для України.

Передбачено також порядок призначення довіреної особи, якій передається право брати участь в голосуванні, процедура інформування фінансовою установою власника істотного впливу про довірену особу, а також вимоги до такої особи.

На думку О. Залєтова, очікуваним результатом прийняття розпорядження Нацкомфінпослуг стане підвищення транспарентності ринків небанківських фінансових послуг і, як наслідок, забезпечення належного рівня надійності та конкуренції на цих ринках.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/nackomfinposlug-posilyuie-vimogi-do-rozkrittya-informaciyi-vlasnikami-nebankivskih

В НБУ обговорили Стратегію розвитку фінансового сектору до 2025 року

23.09.2019
показавши/сховавши


Національний банк України провів круглий стіл щодо обговорення Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року, до розробки якої він запропонував долучитись представникам небанківського фінансового ринку.

ОФУ також підготувала та надала свої пропозиції до Стратегії.

По-перше, ми пропонуємо стимулювати розвиток фінансово-кредитних механізмів фінансування будівництва житла та іпотечного кредитування. Для цього необхідно урегулювати питання щодо розширення джерел фінансування обʼєктів будівництва, що споруджуються в рамках ФФБ, за рахунок надання небанківським фінансовим установам-управителям права надавати цільові іпотечні кредити своїм довірителям шляхом перерахування на рахунок фонду відповідної суми власних коштів управителя

По друге, необхідно знизити кредитні ризики фінансових установ та позичальників. Для цього потрібно удосконалити законодавство в частині державного регулювання діяльності бюро кредитних історій. Зокрема, запровадити інститут кваліфікованих БКІ, до яких в обовʼязковому порядку повинні подавати на регулярній основі інформацію про позичальників усі фінансові установи, що укладають кредитні правочини.

Також необхідно запровадити «єдине вікно», за допомогою якого інформація про позичальників передаватиметься фінансовими установами одночасно до усіх кваліфікованих бюро кредитних історій в автоматичному режимі

Крім того, потрібно запровадити єдині законодавчі вимоги щодо структури та формату кредитних звітів, які надаються бюро кредитних історій

По-третє, держава повинна сприяти розвитку онлайн-сервісів з надання фінансових послуг. Це можна зробити, врегулювавши на законодавчому рівні питання щодо можливості проведення фінансовими установами електронної дистанційної верифікації та ідентифікації клієнтів за допомогою сучасних IT-технологій без фізичної присутності клієнта в офісі фінансової установи, а також запровадження для небанківських фінансових установ можливості перевірки належності банківського рахунку особі, яка звернулася за одержанням онлайн-кредиту.

Крім того, необхідно запровадити механізми контролю за правомірністю використання небанківськими фінансовими установами під час надання фінансових послуг, у тому числі і в інформаційно-телекомунікаційних системах, найменувань та торгових марок інших фінансових установ.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/v-nbu-obgovorili-strategiyu-rozvitku-finansovogo-sektoru-do-2025-roku

Гендиректор ОФУ В. Волковська прокоментувала прийняття ВР законопроекту про СПЛІТ

12.09.2019
показавши/сховавши
12 вересня Верховна Рада в другому читанні підтримала в цілому законопроект №1069-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг» (Спліт).

Генеральний директор Асоціації «Об'єднання фінансових установ» (ОФУ) Вікторія Волковська так прокоментувала рішення ВР:

«На щастя, це сама м'яка для ринку версія« Спліт» з тих, що до цього потрапляли в парламент. Національний банк зобов'язали здійснювати свої регуляторні функції в рамках законів про ліцензування, адміністративні послуги, а також засади державної регуляторної політики.

Наприклад, в законопроекті з'явилися підстави для анулювання ліцензії у фінансової установи, а також підстави для проведення позапланових перевірок. Тоді, як до цього, регулятори могли робити це на свій розсуд.

Крім того, Нацбанк буде зобов'язаний перед прийняттям будь-яких нормативно-правових актів публікувати їх для ознайомлення, реєструвати і т. д. Іншими словами, новоспечений регулятор не зможе проявляти повне свавілля, як передбачав базовий проект 2413а.

Закон також зобов'язує НБУ створити в своїй структурі окремий профільний комітет, який буде вести роботу з небанківськими фінустановами.

У той же час, зазначу, що більшість учасників ринку небанківських послуг виступало проти законопроекту №1069-2 і підтримувало альтернативний проект закону №1069-1, який пропонував створення «мегарегулятора» шляхом злиття двох комісій - НКЦПФР і Нацкомфінпослуг в єдиний орган регулювання та нагляду . Основний аргумент на користь альтернативного законопроекту був такий, що підходи до регулювання профдіяльності на обох ринках схожі, на відміну від підходів до регулювання НБУ.

Передача ж функцій Нацкомфінпослуг Нацбанку нічого доброго не обіцяє ні ринку, ні кінцевим споживачам. По-перше, це може привести до укрупнення ринку, а значить численних втрат робочих місць (зараз на небанківському ринку працює понад 73 тис. чоловік) і зменшення податкових надходжень (в 2018 р. небанківські фінустанови сплатили 5,5 млрд грн податку на прибуток) . По-друге, слідом за скороченням обсягів ринку може подорожчати вартість фінпослуг, що, безумовно, викличе невдоволення 20 млн споживачів цього ринку.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/gendirektor-ofu-v-volkovska-prokomentuvala-priynyattya-vr-zakonoproektu-pro-split

Інформаційне повідомлення щодо укладання договорів перестрахування з ПрАТ «Експортно-кредитне агентство»

16 Вересня 2019, 16:16
показавши/сховавши
У зв´язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 772 «Про затвердження Правил провадження діяльності приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство» із страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій» (далі - постанова) Нацкомфінпослуг повідомляє учасників страхового ринку про таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» для стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження Кабінет Міністрів України створює Експортно-кредитне агенство (далі – ЕКА), що на добровільних засадах здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту, а також бере участь у реалізації програми часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.

ЕКА, відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту», провадить діяльність відповідно до статуту, правил здійснення діяльності зі страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування, надання гарантій, затверджених Кабінетом Міністрів України, внутрішніх нормативних актів ЕКА.

Діяльність ЕКА зі страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій здійснюється відповідно до правил, затверджених Кабінетом Міністрів України, якими визначаються, зокрема, вимоги до правил страхуваня, включаючи вимоги до сторін договору страхування, об´єктів страхування, страхових сум, страхових премій, страхових тарифів, страхових ризиків, страхових випадків, порядку укладання і виконання договорів страхування.

Абзацом другим пункту 11 Правил провадження діяльності приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство» із страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій, визначено, що за договорами перестрахування ЕКА страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх зобов´язань перед страхувальником.

В той же час, частиною першою статті 12 Закону України «Про страхування» (далі - Закон) встановлено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов´язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Вимоги до страховиків, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, встановлені частиною першою статті 2 Закону, відповідно до якої страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України є фінансові установи, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

В той же час, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» ЕКА має особливий статус та його діяльність щодо страхування, перестрахування та надання гарантій не потребує ліцензування. На діяльність ЕКА не поширюються положення законів України "Про страхування" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Враховуючи вищезазначене, звертаємо увагу учасників страхового ринку на необхідність керуватись вимогами чинного законодавства при здійсненні операцій з перестрахування.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28968.html

Керівництво з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів

17 Вересня 2019, 09:08
показавши/сховавши
Нацкомфінпослуг, з метою практичного застосування Рекомендацій (FATF) для країн та компетентних органів влади, а також для постачальників послуг з переказу віртуальних активів та інших підзвітних суб’єктів, повідомляє, що в рубриці Діяльність Нацкомфінпослуг/Фінансовий моніторинг/FATF,MONEYVAL/ Рекомендації FATF в посиланні Керівництво з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів розміщено інформацію про розроблення та оприлюднення Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF) Керівництва з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів.

Також з Керівництвом з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів можна ознайомитись на офіційному веб-сайті - Держфінмоніторингу в розділі «Організація фінансового моніторингу»/«Рекомендації міжнародних організацій» - Керівництво з ризик-орієнтовного підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28974.html

Шановні суб’єкти первинного фінансового моніторингу, звертаємо вашу увагу!

4 Вересня 2019, 11:16
показавши/сховавши
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі подавати (оформлювати, засвідчувати) у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, на запит цього суб’єкта державного фінансового моніторингу достовірну інформацію, документи, копії документів або витяги з документів, необхідних для виконання відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу функцій з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, здійснення контролю за виконанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу рішень суб’єктів державного фінансового моніторингу про застосування санкцій, письмових вимог.

Документи без адресної частини (плани, звіти, довідки, акти тощо) та документи, що підлягають поверненню, електронні носії інформації надсилаються із супровідним листом, що передбачено абзацом четвертим пункту 10 глави 1 розділу ІІ

Ураховуючи викладене, суб’єкт первинного фінансового моніторингу подає до Нацкомфінпослуг документи та/або їх копії на запит разом із супровідним листом.

У надсиланні до Нацкомфінпослуг будь-яких інших документів щодо здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу своїх обов’язків із проведення фінансового моніторингу, подання яких не передбачено законодавством, немає необхідності.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28864.html

До уваги учасників ринків фінансових послуг! Повідомлення про набрання чинності нормативно-правового акта

4 Вересня 2019, 14:02
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє про набрання чинності 03.09.2019 розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.07.2019 № 1280 «Про внесення змін до Положення про обов’язкові критерії та фінансові нормативи, а також вимоги, що обмежують ризики в діяльності фінансових компаній - управителів при здійсненні діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.2019 за № 867/33838 (далі — розпорядження).

Розпорядженням вносяться зміни до Положення про обов’язкові критерії та фінансові нормативи, а також вимоги, що обмежують ризики в діяльності фінансових компаній - управителів при здійсненні діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 08.08.2017 № 3386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1311/31179 (далі — Положення) в частині:

ведення фінансовими компаніями - управителями журналу розрахунків нормативу платоспроможності та нормативу поточної ліквідності, а саме виключно в електронній формі та надання вищевказаної інформації на вимогу державних органів;

встановлення норми щодо приведення управителем своєї діяльності у відповідність із вимогами Положення у зв'язку з набранням законної сили відповідним рішенням суду, у разі передання йому в управління фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю.

Розпорядженням передбачено, що норматив платоспроможності та норматив поточної ліквідності мають розраховуватися фінансовою установою станом на кожний останній день місяця, про що робиться запис у спеціальному журналі розрахунків, який ведеться виключно в електронній формі. Така фінансова установа зобов'язана надавати вищевказану інформацію на вимогу державних органів.

акож розпорядженням доповнено розділ І Положення новим пунктом, яким передбачено, що у разі передачі новому управителю в управління фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю за відповідним рішенням суду, що прийняте за зверненням довірителів фонду фінансування будівництва, власників сертифікатів фонду операцій з нерухомістю або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв'язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги і набрало законної сили, такий управитель зобов’язаний привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Положення протягом року з дати набрання законної сили такого рішення.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28898.html

Повідомлення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

10 Вересня 2019, 17:09
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що розпорядження Нацкомфінпослуг від 23 липня 2019 року № 1386 “Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04 лютого 2014 року № 292” зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2019 за № 911/33882.

Розпорядження Нацкомфінпослуг від 04 лютого 2014 року № 292 “Про затвердження Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів стосовно майна державних підприємств, які належать до сфери управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг”, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 333/25110, було розроблено на виконання частини третьої статті 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI “Про внесення змін до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”), який передбачав порядок продажу майна боржника у справах про банкрутство.

Проте, Кодексом України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року, змінено порядок продажу майна боржника у справах про банкрутство та визначено, що Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, втрачає чинність з дня введення Кодексу в дію.

Розпорядження розроблено з метою приведення нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг у відповідність із Кодексом України з процедур банкрутства шляхом визнання розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04 лютого 2014 року № 292 “Про затвердження Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів стосовно майна державних підприємств, які належать до сфери управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 333/25110, таким, що втратило чинність.

Розпорядження набирає чинності з дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, але не раніше дня офіційного опублікування цього розпорядження.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28958.html

Представники фінринку звернулася до влади стосовно впровадження системи фінзвітності XBRL

11.09.2019
показавши/сховавши
Група представників фінансового ринку звернулася до органів влади стосовно впровадження Системи фінансової звітності в форматі XBRL.

Законом про бухоблік передбачено, що фінансова звітність за міжнародними стандартами складається на підставі таксономії в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, який формує і реалізовує державну політику в сфері бухобліку. Відповідно до Постанови КМУ № 547від 11 липня 2018 р., операційне управління центром збору фінансової звітності здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР), яка, в свою чергу, повинна забезпечити доступ до фінансової звітності іншим органам, а також користувачам.

У травні 2019 р. НКЦПФР повідомила на своєму сайті про початок функціонування СФО в форматі XBRL, визначивши дату запуску 18 червня 2019 р. Однак, ні програмний комплекс, ні спеціалізований вебсайт (frs.gov.ua) з базовою інформацією для користувачів МСФЗ не запрацювали.

Учасники пілотного тестування iXBRL зіткнулися з великою кількістю недоробок. Зокрема, формат дати не враховує національні налаштування, порушує роботу іншого встановленого програмного забезпечення на комп'ютері. Крім того, відсутні інструктивні матеріали, опис вимог до обсягу інформації, опис обов'язкової інформації, виникають питання стосовно автоматизації заповнення і надійності валідації iXBRL документа. Але найсумніше - це повернення в застарілий, призабутий Excel.

XBRL є стандартом, який використовують багато країн, але наявні в українській версії помилки і недоробки при впровадженні у нас приведуть до розкриття викривлених і недостовірних даних.

Ми вважаємо, що ДО запуску СФО в форматі XBRL необхідно: налагодити надійну автоматизацію системи, перевірки та затвердження на XBRL документа; підготувати фахівців; організувати навчальні заходи та інформаційну підтримку. Потрібен час і для технологічної адаптація з підготовки звітності в єдиному електронному форматі. Адже амбітні плани по реалізації проекту повинні враховувати ризики компаній, пов'язані з можливостями реалізації нових вимог до складання та подання фінансової звітності.

Ми вважаємо, що введення єдиного електронного формату необхідно як мінімум відкласти до тих пір, поки продукт не буде доопрацьовано і адаптовано до програмного забезпечення, що використовується в Україні. А для того, щоб не поставити під загрозу процес його впровадження і якість фінансової звітності - здійснювати його впровадження поетапно і поступово.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/predstavniki-finrinku-zvernulasya-do-vladi-stosovno-vprovadzhennya-sistemi-finzvitnosti

СПФМ повинні переглянути форми ФМ №1 з метою визначення актуального коду

27.08.2019
показавши/сховавши
До уваги для суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо заповнення інформації, передбаченої формою ФМ № 1

Відповідно до інформації, наданої Держфінмоніторингом, станом на 1 липня 2019 р. на обліку в Держфінмоніторингу перебуває значна кількість суб'єктів первинного фінансового моніторингу за кодом видів діяльності 3000 «Небанківська фінансова установа»

Нацкомфінпослуг звертає увагу, що код діяльності 3000 «Небанківська фінансова установа» був визначений додатком 5 до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 26 серпня 2010 № 148, яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства фінансів від 26 квітня 2013 № 496 «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та інструкції щодо їх заповнення».

Під час надання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації Держфінмоніторингу згідно з відповідними формами необхідно користуватися відповідними довідниками, у тому числі Довідником кодів видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу (K_DFM05), що міститься в додатку 5 до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 29 січня 2016 р. № 24, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 лютого 2016 р. за № 241/28371.

Ураховуючи викладене, СПФМ необхідно переглянути форми ФМ № 1, які були подані для постановки на облік у Держфінмоніторингу з метою визначення актуального коду, передбаченого наказом Міністерства фінансів № 24, та подати до Держфінмоніторингу виправлену інформацію, про що поінформувати Нацкомфінпослуг.

Небанківські фінансові установи

3110 Страховик, перестраховик

3120 Страховий (перестраховий) брокер

3210 Платіжна організація

3230 Учасник чи член платіжних систем

3310 Ломбард

3410 Кредитна спілка

3510 Товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами

3610 Довірче товариство

3710 Адміністратор недержавного пенсійного фонду (діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів)

3810 Установа, що надає послуги фінансового лізингу

3910 Небанківські фінансові установи, що надають фінансові послуги з обміну валют

3920 Установи, що надають послуги з факторингу

3930 Інша кредитна установа

3980 Фінансова компанія

Джерело: https://afi.org.ua/articles/spfm-povinni-pereglyanuti-formi-fm-no1-z-metoyu-viznachennya-aktualnogo-kodu

Повідомлення щодо переліку та форми документів, що підлягають поданню до Нацкомфінпослуг, для отримання ліцензії

27.08.2019
показавши/сховавши
29.07.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 427 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)».

Зазначеною постановою змінено пункт 18 Ліцензійних умов, зокрема, в частині переліку та форми документів, що підлягають поданню до Нацкомфінпослуг, для отримання ліцензії.

Особливу увагу здобувачів ліцензії звертаємо на те, що абзац другий пункту 18 Ліцензійних умов викладено в новій редакції: «фінансова звітність, складена відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та міжнародних стандартів фінансової звітності, станом на останній день кварталу, що передує даті прийняття органом ліцензування відповідної заяви, щодо достовірності та повноти якої аудитором або аудиторською фірмою, які відповідають вимогам, установленим законодавством, висловлено немодифіковану думку або модифіковану думку із застереженням у аудиторському звіті, оформленому відповідно до законодавства та міжнародних стандартів аудиту. Якщо здобувач ліцензії був внесений до Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, що веде Нацкомфінпослуг, у тому звітному кварталі, в якому такий здобувач подає заяву про отримання ліцензії, подається фінансова звітність у порядку, зазначеному в цьому абзаці, станом на будь-яку дату такого звітного кварталу».

Враховуючи зазначене, належним виконанням абзацу другого пункту 18 Ліцензійних умов є подання до Нацкомфінпослуг здобувачем ліцензії у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії, повного комплекту фінансової звітності та аудиторського звіту, складеного за результатами проведення аудиту відповідно до вимог МСА 700, що підтверджує достовірність та повноту як проміжної, так і річної фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 10 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО1) та пункту 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 34 (МСБО 34), повний комплект фінансової звітності включає:

а) звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

б) звіт про сукупні доходи за період;

в) звіт про зміни у власному капіталі за період;

г) звіт про рух грошових коштів за період;

ґ) примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;

д) звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду, коли суб'єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Типовими недоліками документів для отримання ліцензії поданих здобувачами ліцензії з 01.08.2019 є:

      ●подання документів не за формою, встановленою Ліцензійними умовами (зі змінами від 29.07.2019);
      ●подання звіту аудитора, що не відповідає пункту 18 Ліцензійних умов.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/28722.html

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ДО 2025 РОКУ

27.08.2019
показавши/сховавши

Фінансові регулятори запрошують долучитися до публічного обговорення Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року



Національний банк разом з іншими підписантами Меморандуму про взаєморозуміння і співробітництво з питань підготовки та впровадження Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року запрошує учасників фінансових ринків, експертів та міжнародних партнерів нашої держави доєднатися до обговорення основних напрямів цього програмного документа.

Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов’язаннями України.

У процесі розробки проекту Стратегії міжвідомча робоча група у складі представників Національного банку, Секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначила такі пріоритетні напрямки розвитку фінансового сектору:

● зміцнення фінансової стабільності;
● сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки;
● розвиток фінансових ринків;
● розширення фінансової інклюзії;
● впровадження інновацій у фінансовому секторі.

За кожним із зазначених напрямків зараз визначаються стратегічні цілі, на які будуть спрямовуватися зусилля регуляторів фінансових ринків, а також кількісні та якісні індикатори, що свідчитимуть про досягнення цих цілей. Широке залучення до цієї професійної дискусії учасників фінансових ринків і експертної аудиторії сприятиме розробці якомога якіснішої Стратегії, що закладе фундамент для сталого та інклюзивного розвитку економіки України і підвищення добробуту усіх громадян.

"Пройшовши непростий шлях реформування банківського сектору у 2014-2019 рр., створивши необхідні передумови для переходу до стадії стійкого розвитку фінансового сектору, разом з іншими регуляторами ми працюємо над підготовкою нового стратегічного документу на наступні п’ять років. Разом з іншими регуляторами ми прагнемо бути транспарентними і зрозумілими для усіх наших стейкхолдерів і сьогодні розпочинаємо відкритий діалог щодо майбутнього фінансового сектору", – наголосив Голова Національного банку Яків Смолій.

"Більше 200 представників різних державних інституцій об'єднала робота над Стратегією. Ми розділилися на 5 команд, кожна з яких напрацьовувала рішення і KPI за поставленими цілями. Сьогодні ми всі разом готові почати публічний діалог для консолідації пропозицій і напрацювань. На сайті НБУ відкрито сторінку Стратегіїї-2025 , яка на період дискусії стане як каналом комунікацій з експертами, так і майданчиком для організації комунікаційної роботи над Стратегією", - сказав директор департаменту стратегії та реформування Сергій Карпенко.

Зокрема, сьогодні розпочато збір пропозицій та зауважень до бачення майбутнього фінансового сектору України у 2025 році, цілей Стратегії, індикаторів їхнього виконання, а також необхідних заходів і дій для їхнього досягнення. Пропозиції збиратимуться та оброблятимуться через веб-сторінку Стратегії на офіційному сайті Національного банку до 30 вересня включно.

До кінця вересня також буде проведено серію круглих столів за участі експертів, учасників фінансових ринків, представників IT-сектору, міжнародних організацій, а також державних органів України.

Підготовка проекту стратегічного документу після збору та опрацювання усіх пропозицій і затвердження Стратегії очікується до кінця поточного року.

Довідково:

У травні 2019 року регулятори фінансового ринку підписали Меморандум з метою спільної розробки п’ятирічної стратегії розвитку фінансового сектору. Для досягнення цієї мети була створена міжвідомча робоча група. Керівниками регуляторів узгоджено створення керівного комітету реформи, який контролюватиме виконання відповідними відомствами проектів, передбачених Стратегією. Крім того, фінансові регулятори домовилися проводити спільні публічні заходи для проведення роз’яснювальної роботи та інформування громадськості про перебіг реформи.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini-do-2025-roku

НБУ оновить системи законодавчого регулювання ринку платежів та переказу коштів

10.07.2019
показавши/сховавши
Національний банк розпочинає масштабну роботу із фундаментального оновлення системи законодавчого регулювання українського ринку платежів та переказу коштів. Про це повідомляється на сайті регулятора.

Упродовж наступних кількох місяців Національний банк планує провести для учасників ринку та зацікавлених сторін серію зустрічей, щоб ознайомити з концептуальним бачення майбутнього регулювання платіжного ринку. Результатом цих зустрічей з усіма зацікавленими сторонами має стати спільна робота над пропозиціями щодо норм майбутнього законодавчого регулювання.

Регулятор має намір гармонізувати з європейським національне платіжне законодавство відповідно до вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, йдеться про старт процесу імплементації норм європейської директиви PSD2 (щодо Open Banking) у національному законодавстві, що посилить конкуренцію на фінансовому ринку та сприятиме інноваційному розвитку вітчизняного платіжного ринку.

Робота відбуватиметься із залученням зовнішньої юридичної експертизи за технічної підтримки іноземних донорів.

Зокрема, Національний банк планує:

● запровадити низку нових платіжних послуг (фінансових та нефінансових). Замість однієї послуги з переказу коштів, що існує сьогодні, з’явиться вісім нових, зокрема шість фінансових (внесення коштів на платіжний рахунок, зняття/списання коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку за рахунок кредиту, емісія/еквайринг, грошові перекази) та дві нефінансові (послуга ініціювання платежу та послуга надання консолідованої інформації за платіжним рахунком);

● трансформувати суб’єктів переказу коштів та змінити ролі платіжних систем, зокрема скасувати необхідність створення або членства у платіжній системі для надання платіжних послуг (послуг з переказу коштів). Крім постачальників платіжних послуг, на ринку мають з’явитися нові постачальники інформаційних послуг – ініціювання платежу (PISP) та надання консолідованої інформації за платіжним рахунком (AISP);

● категоризувати постачальників платіжних послуг – зокрема, платіжні послуги зможуть надавати банки, платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори, державні установи тощо. Також з’являться постачальники обмежених платіжних послуг, наприклад, телеком та інтернет-оператори, соціальні проекти тощо;

● запровадити відкритий банкінг (безпечний онлайн-доступ до коштів та даних на клієнтських рахунках для окремих категорій постачальників, що надають послуги ініціювання платежу та надання консолідованої інформації за рахунками);

● створити нові правила ліцензування і реєстрації небанківських установ, які надаватимуть платіжні послуги, а також нагляду за ними. Так, йдеться про скасування необхідності попереднього набуття статусу фінансової установи перед зверненням до Національного банку для отримання ліцензії: статус фінансової установи надаватиметься одночасно із видачою ліцензії. Ліцензія на надання платіжних послуг видаватиметься у електронній формі, також у електронній формі відбуватиметься звітність та взаємодія між учасниками ринку. Реєстрація здійснюватиметься через включення інформації до Єдиного реєстру постачальників платіжних послуг та послуг платіжної інфраструктури;

● створити нове регулювання у сегменті електронних грошей щодо суб’єктності їхніх емітентів та забезпечення операцій з їхнього обігу, а також надання права небанківським фінансовим установам на емісію та еквайринг платіжних карток, випуск електронних грошей, відкриття платіжних рахунків (для цілей платежів та розрахунків);

● упровадити платіжні рахунки разом із процедурою убезпечення коштів користувачів платіжних послуг на таких рахунках, а також посилення вимог до захисту платіжних послуг, зокрема встановлення вимог щодо посиленої клієнтської автентифікації та безпечної віддаленої взаємодії;

● підвищити захист прав користувачів платіжних послуг через установлення чітких вимог до постачальників щодо їх обов’язків, запровадження лімітів відповідальності за неавторизованими операціями та інше;

● визначити роль НБУ як регулятора ринку платіжних послуг, наділеного правом контролювати надання платіжних послуг, організовувати роботу зі зверненнями користувачів послуг, а також правом здійснювати регулювання рівня ставки міжбанківської комісії за картковими платіжними операціями тощо).

Як зазначив заступник Голови Національного банку Сергій Холод, здійснення таких кроків сприятиме осучасненню державного регулювання у платіжній галузі та надасть позитивний імпульс розвитку інноваційних бізнес-рішень на ринку платіжних послуг.

"Це створить єдині прозорі правила для банківських та небанківських гравців, підвищить конкуренцію за клієнта і, як наслідок, якість платіжних послуг, а також запровадить новий рівень захисту їх користувачів", – наголосив він.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/nbu-onovit-sistemi-zakonodavchogo-regulyuvannya-rinku-platezhiv-ta-perekazu-koshtiv

Нацкомфінпослуг нагадує про можливості електронної взаємодії з регулятором

29.05.2019
показавши/сховавши
З метою спрощення процедури отримання адмiнiстративних по слуг від Нацкомфінпослуг учасники небанківського фінансового ринку можуть скористатися єдиним порталом електронних cepвiciв юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприемцiв та громадських формувань.

Про це йдеться у листі Нацкомфінпослуг, який отримало Об’єднання фінансових установ. Регулятор також відмічає, що використання порталу електронних сервісів значно спрощує процедуру отримання адміністративних послуг.

Завантажити лист 1

Також повідомляємо членів ОФУ про можливість подання документів до Нацкомфінпослуг через сервіс «Електронна канцелярія».

Завантажити лист 2

Джерело: https://afi.org.ua/articles/nackomfinposlug-nagaduie-pro-mozhlivosti-elektronnoyi-vzaiemodiyi-z-regulyatorom

В червні почне функціонувати Система фінансової звітності (СФЗ) у форматі XBRL

28.05.2019
показавши/сховавши
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку інформує про початок функціонування Системи фінансової звітності (СФЗ) у форматі XBRL, запускаючи 18 червня відповідний програмний комплекс та спеціалізований веб сайт frs.gov.ua, на якому буде розміщено базову інформацію для користувачів СФЗ.

НКЦПФР повідомляє підприємства, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, про необхідність реєстрації в СФЗ та закликає суб’єктів звітування вже сьогодні розпочати підготовку до розкриття інформації у новому форматі для уникнення можливих помилок після того, як формат XBRL стане обов’язковим для подання річної фінансової звітності, починаючи з 1 cічня 2020 року.

Наразі НКЦПФР накопичує необхідну для реєстрації суб’єктів звітування у СФЗ інформацію для запуску програмного забезпечення та наголошує на необхідності всім користувачам системи у термін до 7 червня 2019 року надати інформацію для створення облікових записів у вигляді електронного документа, склад та форма якого повинні відповідати Специфікації електронної форми XML інформації про користувачів, уповноважених забезпечувати подання звітності Підприємства.

Деталі щодо інформації, яка необхідна для створення облікових записів користувачів в СФЗ, та способів її подання доступні за посиланням: https://www.nssmc.gov.ua/documents/tech_ifrs_initform.

За словами члена НКЦПФР Олександра Панченка, «це ще один крок до впровадження в Україні міжнародних стандартів. Основними перевагами Системи фінансової звітності є можливість доступу усіх зацікавлених користувачів до уніфікованої, достовірної та якісної фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами. Український бізнес, зокрема, стане більш відкритим та зрозумілим потенційним інвесторам. Аналітики світових інвестиційних компаній, міжнародні експерти зможуть робити більш обґрунтовані та точні аналізи поточної ситуації й прогнози розвитку як окремих українських компаній, так і національної економіки загалом».

Довідка

Запровадження Системи фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі визначена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами).

НКЦПФР здійснює операційне управління центром збору фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі та забезпечуватиме доступ органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої фінансової звітності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.18 № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».

Розробку та інтеграцію програмного забезпечення для системи фінансової звітності здійснює спеціалізована компанія VIZOR (Ірландія) в рамках технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку USAID.

До суб’єктів, які зобов’язані розкривати фінансову звітність в форматі XBRL, відносяться підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а також підприємства, які самостійно визначили доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності.

Система фінансової звітності в електронному вигляді спростить ведення бізнесу для українських компаній. Вони будуть подавати обов’язкову фінансову звітність за принципом «єдиного вікна»: в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Міністерство фінансів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг). Раніше фінансова звітність подавалась кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізнялись один від одного.

XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language – «розширювана мова ділової звітності») – відкритий стандарт обміну бізнес-інформацією. У західних країнах він є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ і GAAP США в електронному вигляді. XBRL широко використовується в багатьох країнах регуляторами ринків цінних паперів, банківськими регуляторами, податковими органами, а також національними статистичними агентствами. На даний час XBRL офіційно рекомендований до використання і підтримується Радою з МСФЗ для електронного складання звітності за стандартами МСФЗ. Основні переваги XBRL: автоматичне введення даних без повторної трансформації; швидкість і автоматичне складання звіту, в тому числі консолідованого; швидкий, ефективний і надійний аналіз і порівняння даних; відстеження даних, скорочення часу ухвалення рішень; збільшення ефективності та економія в процесах нагляду, тощо.

Джерело: https://afi.org.ua/articles/v-chervni-pochne-funkcionuvati-sistema-finansovoyi-zvitnosti-sfz-u-formati-xbrl

До уваги учасників ринків фінансових послуг! Повідомлення про прийняття нормативно-правового акта

01.04.2019
показавши/сховавши
27.03.2019 на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 2.1 Правил дорожнього руху», головним розробником якої є Нацкомфінпослуг.

Завдяки прийнятому Урядом рішенню власники наземних транспортних засобів під час здійснення відповідними підрозділами Національної поліції України контролю за наявністю договорів ОСЦПВ отримають можливість підтвердити наявність внутрішнього електронного договору в електронній або паперовій формі, а також відомостями в єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Врегулювання зазначеного питання було вкрай актуальним для Нацкомфінпослуг, оскільки через рік після запровадження електронного договору ОСЦПВ в Україні вже 7 % договорів укладається в електронному вигляді (станом на 01.03.2019 страховики-члени МТСБУ уклали понад 230000 електронних договорів ОСЦПВ). Загальна сума премій за такими договорами становить 165,3 млн. грн.

Впровадження механізму контролю за наявністю договорів ОСЦПВ за допомогою відомостей єдиної централізованої бази даних МТСБУ є реалізацією положень Закону України «Про електронну комерцію» у галузі страхування та наступним кроком впровадження Нацкомфінпослуг електронних цифрових сервісів у галузі страхування.

Прийняття постанови забезпечить підвищення рівня безпеки дорожнього руху та сприятиме підвищенню рівня довіри до страховиків, які здійснюють обов´язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/27517.html

Повідомлення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

20.03.2019
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що розпорядження Нацкомфінпослуг від 06.12.2018 № 2131 “Про затвердження Змін до Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ” зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.02.2019 за № 178/33149.

Розпорядження було розроблено з метою приведення у відповідність до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, Закону України “Про освіту”, Закону України “Про вищу освіту”, Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 913, щодо удосконалення деяких положень в частині вимог до керівників та головних бухгалтерів.
Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/27362.html

До уваги учасників ринків фінансових послуг! Повідомлення про затвердження розпорядження

04.03.2019
показавши/сховавши
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомляє, що на засіданні Нацкомфінпослуг 26.02.2019 було затверджене розпорядження Нацкомфінпослуг № 257 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо інформації, яка стосується аудиту за 2018 рік суб’єктів господарювання, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг» (далі – розпорядження).

Розпорядження розроблено відповідно до пунктів 8 та 18 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 14 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070 та з метою вдосконалення якості складання аудиторських звітів, що подаються до Нацкомфінпослуг, за результатами аудиту щодо фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності суб’єктів господарювання.
Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/27282.html

Щодо особливостей введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції»

21.02.2019
показавши/сховавши
07 лютого 2019 року введено в дію Закон України «Про валюту і валютні операції», положеннями якого забезпечено перехід до нової моделі валютного регулювання, яка передбачає вільне проведення валютних операцій на території України та вільний рух валютних коштів під час здійснення цих операцій між резидентами і нерезидентами.

Національним банком України прийнято відповідні нормативно-правові акти, які з 07 лютого 2019 року є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України «Про валюту і валютні операції».

За результатами співпраці між Нацкомфінпослуг і Національним банком України з метою спрощення реєстраційних та дозвільних процедур на ринку страхування постановою Національного банку України від 05.02.2019 № 31 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України» було визнано таким, що втратило чинність, Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затверджене постановою Правління Національного банку України від 11.04.2000 № 135 (далі – Положення).

Постанова НБУ № 31 набрала чинність з дня введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» – 07 лютого 2019 року.

Нововведення валютного регулювання, що стосуються операцій, пов’язаних з виконанням зобов’язань за фінансовими аграрними розписками, лізингом, факторингом, операціями страхування/перестрахування, договорами оренди, найму, визначені Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5.

Зокрема постановою НБУ № 5 визначено умови, порядок, особливості здійснення валютних операцій у страховій діяльності, а саме:

суттєво скорочено перелік документів під час здійснення купівлі іноземної валюти/переказах на користь нерезидентів для здійснення розрахунків за операціями у сфері страхування за договорами страхування (перестрахування) та виключено вимогу щодо подання до банків будь-яких документів, зареєстрованих та/або засвідчених Нацкомфінпослуг;

дозволено страховикам, що мають ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, здійснювати купівлю іноземної валюти на валютному ринку України з метою виконання зобов’язань за договорами страхування життя.

При цьому слід враховувати положення постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 9 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» щодо забезпечення наявності мінімального власного капіталу у сумі 300 мільйонів гривень, у разі отримання ліцензії для здійснення розрахунків в іноземній валюті на території України за договорами страхування життя.

З детальною інформацією щодо положень постанов № 5 та № 9 можна ознайомитися в розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів Національного банку України», а також за посиланнями:


Нацкомфінпослуг ведеться робота щодо приведення Порядку реєстрації договорів перестрахування та надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування з страховиками (перестраховиками) нерезидентами» (розпорядження Нацкомфінпослуг від 15.09.2015 № 2201) у відповідність із Положенням та визнання таким, що втратив чинність, Порядку засвідчення довідок для проведення розрахунків за договорами страхування та перестрахування з нерезидентами, дія яких поширюється на іноземну територію (розпорядження Нацкомфінпослуг від 15.09.2015 № 2200).

Оскільки Положення визнано таким, що втратило чинність, але відповідних змін до нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг не прийнято, страховики повинні дотримуватись процедур, передбачених зазначеними вище нормативно-правовими актами, до внесення відповідних змін.

Додатково інформуємо, що співпраця Нацкомфінпослуг із Національним банком України стосовно вдосконалення нормативно-правових актів у сфері застосування іноземної валюти на ринку фінансових послуг буде продовжена.

Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/27195.html

Фінкомпанії мають право залучати представників ДРС для участі у перевірках Нацкомфінпослуг

18.02.2019
показавши/сховавши
Можливість залучення представників Державної регуляторної служби до участі у перевірках, що здійснюються іншими державними органами, передбачена статтею 91 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а відповідний механізм участі ДРС у таких перевірках встановлений Порядком, що затверджений постановою Кабміну № 388 від 24 травня 2017 року.

Порядком, зокрема, передбачено, що ДРС бере участь у перевірках, що проводять інші державні органи, з метою виявлення та попередження порушень вимог законодавства з боку таких органів під час проведення перевірок, а також для вжиття заходів реагування за фактами виявлення таких порушень.

Іншими словами представник ДРС приймає участь у перевірці для того, щоб проконтролювати чи дотримується певний державний орган вимог законодавства під час її проведення.

При цьому ініціативу залучити до перевірки представника ДРС має виявити сам суб’єкт господарювання (у нашому випадку – фінансова компанія). Для цього фінансова компанія повинна направити звернення до ДРС з обґрунтуванням такої участі. В обґрунтуванні обов’язково потрібно зробити посилання на документи, які свідчать про порушення вимог законодавства контролюючим органом. Насамперед йдеться про ті вимоги, які встановлені Законом про нагляд.

Зверніть увагу, якщо такого обґрунтування не буде або суб’єкт господарювання не зазначить в ньому посилання на вищевказані документи ДРС відмовиться від участі у перевірці. Також відмова буде надана, якщо звернення надійде до ДРС після початку перевірки.

Якщо залучений до перевірки представник ДРС виявить порушення з боку контролюючого органу на державних службовців цього органу будуть складені протоколи за статтями 166-21 та/або 188-45 КУАП.
Джерело: https://afi.org.ua/articles/finkompaniyi-mayut-pravo-zaluchati-predstavnikiv-drs-dlya-uchasti-u-perevirkah

Повідомлення щодо порядку укладення електронного договору

18.02.2019
показавши/сховавши
За результатами аналізу діяльності небанківських фінансових установ у сфері кредитування за 2018 рік, спостерігається значне зростання об’єму надання фінансових кредитів за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем у мережі Інтернет (далі – ІТС).
З огляду на те, що більшість небанківських фінансових установ орієнтовані на дистанційне надання фінансових кредитів за допомогою ІТС, Нацкомфінпослуг звертає увагу на деякі особливості порядку укладання електронних договорів, визначених Законом України «Про електронну комерцію» (далі – Закон).
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (ч. 3 ст.11 Закон).
Порядок укладення електронного договору про надання позики на умовах фінансового кредиту в ІТС небанківської фінансової установи відбувається за такими етапами:

I етап

клієнт (споживач) ідентифікувався в ІТС (ч. 8 ст.11 Закону). При цьому ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в ІТС суб’єкта електронної комерції (ч. 4 ст.14 Закону);

II етап

клієнт (споживач) в ІТС надає всю необхідну інформацію для формування фінансовою установою належної пропозиції клієнту (споживачу), при цьому ІТС має передбачати технічну можливість клієнта (споживача) змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття ним пропозиції (абз. 3 ч. 8 ст. 11 Закону);

III етап

фінансовою установою направляється (розміщується) клієнту (споживачу) в ІТС індивідуальна оферта (з відповідними активними посиланнями на інші частини оферти, у разі їх наявності), яка має містити істотні умови кредитного договору, визначені ст. 1054 ЦКУ та ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (ч.1 ст.11 Закону), а також статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (за умови поширення);

IV етап

акцептування клієнтом зазначеної в III етапі оферти шляхом надсилання електронного повідомлення або заповненням формуляра заяви (форми), які повинні містити істотні умови кредитного договору, про прийняття такої пропозиції (ч. 6 ст. 11 Закону). При цьому зазначені електронне повідомлення та заява (формуляр) підписуються електронним підписом одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч.1 ст. 3 Закону). Одноразовий ідентифікатор направляється споживачу засобами зв’язку, зазначеними під час реєстрації та може використовуватися тільки один раз;

V етап

після акцептування клієнтом (споживачем) оферти, він повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Документ повинен містити обов’язкові відомості відповідно до ч.11 статті 11 Закону, рекомендується також зазначати умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів (за необхідності).



Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Слід зазначити, що відповідно до частини першої та другої статті 1055 ЦКУ, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Електронний договір укладений з порушенням порядку, визначеного статтею 11 Закону, зокрема за відсутності належної оферти або акцепту, не може бути прирівняний до договору, укладеного в письмовій формі, у зв’язку з цим, не створюватиме юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Так, відповідно до частини 1 статті 216 ЦКУ, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи зазначене, до таких договорів застосовується так звана «двостороння реституція», яка передбачає повернення сторін у те матеріальне становище, в якому вони перебували до укладання правочину. Це означає, що споживач буде зобов’язаний повернути фінансовій установі отримані від неї грошові кошти, а фінансова установа буде зобов’язана повернути споживачу сплачені ним проценти та неустойку.

Звертаємо увагу, що для Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в ІТС (далі – Log file), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.

Приклад візуальної форми Log file (при цьому Log file може містити фіксацію інших дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, окрім тих, що визначені в цьому прикладі).



Послідовність дій фінансової установи та споживача в ІТС

Дата вчинення дії

Час вчинення дії

Ідентифікація споживача в ІТС

˗˗˗˗˗˗

˗˗˗˗˗˗

(……….)

˗˗˗˗˗˗

˗˗˗˗˗˗

Направлення споживачем (клієнтом) запиту (заяви) фінансовій установі щодо можливості отримання кредиту з інформацією про бажані  параметри кредиту (якщо така направлялась)

 

˗˗˗˗˗˗

 

˗˗˗˗˗˗

(……….)

˗˗˗˗˗

˗˗˗˗˗˗

Направлення фінансовою установою в ІТС споживачу оферти, яка містить істотні умови договору (зміст оферти додати)

 

˗˗˗˗˗˗

 

˗˗˗˗˗˗

Направлення фінансовою установою споживачу одноразового ідентифікатора (якщо направлявся)

 

 

(……….)

˗˗˗˗˗˗

˗˗˗˗˗˗

Направлення споживачем електронного повідомлення або заповнення заявки (формуляра) про прийняття оферти фінансової установи (акцепт), та підписання її одноразовим ідентифікатором або електронним підписом (зміст акцепту додати)

 

˗˗˗˗˗˗

 

˗˗˗˗˗˗

Направлення фінансовою установою споживачу підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа

 

˗˗˗˗˗˗

 

˗˗˗˗˗˗


Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Holovni-podii/27162.html

Повідомлення про опублікування таксономії UA XBRL МСФЗ

11.01.2019
показавши/сховавши
Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо розробки та запровадження системи фінансової звітності від 11.12.2017, підписаного очільниками Національного банку України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Нацкомфінпослуг, Нацкомфінпослуг у межах компетенції опубліковує таксономію UA XBRL МСФЗ. Довідкова інформація: XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language – «розширювана мова ділової звітності») – відкритий стандарт обміну бізнес-інформацією. У багатьох розвинутих країнах він є загальновизнаним стандартом для подання фінансової звітності за МСФЗ і GAAP США в електронному вигляді. На цей час XBRL офіційно рекомендований до використання і підтримується Радою з МСФЗ для електронного складання звітності за стандартами МСФЗ. Основні переваги XBRL: автоматичне введення даних без повторної трансформації; швидкість і автоматичне складання звіту, в тому числі консолідованого; швидкий, ефективний і надійний аналіз і порівняння даних; відстеження даних, скорочення часу ухвалення рішень; збільшення ефективності та економія в процесах нагляду тощо.
Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/26928.html

В Нацкомфінпослуг презентували проект закону про вдосконалення держнагляду за ринками небанківських фінпослуг

11.12.2018
показавши/сховавши
На засіданні Громадської ради при Нацкомфінпослуг презентували проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання та нагляду за ринками небанківських фінансових послуг», який був схвалений розпорядженням Нацкомфінпослуг від 30 жовтня 2018 року № 1913. Нагадаємо, 7 листопада регулятор оприлюднив проект закону, який ще не зареєстрований у Верховній Раді, на своєму сайті з метою отримання зауважень та пропозицій від фізичних і юридичних осіб та їх об’єднань. Як відзначається у повідомленні Нацкомфінпослуг, метою проекту закону є створення фінансової системи, що здатна забезпечувати сталий економічний розвиток за рахунок ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентоспроможного середовища згідно зі стандартами Європейського Союзу, створення умов для належного та ефективного функціонування ринків небанківських фінансових послуг, зміцнення системної стабільності на цих ринках та забезпечення захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг. Досягнення мети законопроекту забезпечуватиметься шляхом реалізації низки взаємопов’язаних заходів, спрямованих на комплексне реформування фінансового сектору, а саме наближення регуляторного середовища фінансових послуг України до правил регулювання ринків фінансових послуг в ЕС, збалансованості економічних інтересів через формування ринкового конкурентоспроможного середовища, захисту прав споживачів та підвищення довіри споживачів до учасників фінансового сектору.
Джерело: https://afi.org.ua/articles/v-nackomfinposlug-prezentuvali-proekt-zakonu-pro-vdoskonalennya-derzhnaglyadu-za-rinkami

РІЧНИЙ ПЛАН здійснення заходів державного нагляду (контролю) Нацкомфінпослуг на 2019 рік

11.12.2018
показавши/сховавши
На виконання вимог статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Нацональною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг затверджено РІЧНИЙ ПЛАН здійснення заходів державного нагляду (контролю) Нацкомфінпослуг на 2019 рік
Джерело: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiini-povidomlennia/26651.html

КМУ затвердив критерії оцінки ризиків небанківських фінансових установ

11.12.2018
показавши/сховавши
Кабінет Міністрів України затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Критерії затверджені Постановою КМУ від 21 листопада 2018 року № 976. Керуючись цим документом, Нацкомфінпослуг буде визначати ступінь ризику фінансових установ. В свою чергу від ступеня ризику фінансової установи (незначний, середній, високий) залежить те, як часто регулятор буде проводити її планові перевірки (не частіше ніж раз на два, три або п'ять років). З текстом критеріїв можна ознайомитися на сайті регулятора.
Джерело: https://afi.org.ua/articles/kmu-zatverdiv-kriteriyi-ocinki-rizikiv-nebankivskih-finansovih-ustanov

Ліцензія

31.05.2018
показавши/сховавши
31.05.2018 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, отримано розпорядження за №1039 про видачу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВАЛЕКС-ІНВЕСТ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).